Влияние тиотриазолина и милдроната на культуру клеток нейробластомы при токсическом воздействии ртути хлорида

Abstract

Исследовали токсическое влияние ртути (ІІ) хлорида (10.9 мкМ) на культуру клеток нейробластомы IMR-32 и возможные протективные эффекты антиоксиданта тиотриазолина и кардиопротектора милдроната (концентрации в культуральной среде 0.01–10.0 мг/мл). Изолированное добавление тиотриазолина и комбинации тиотриазолин + милдронат к среде не вызывало значительных негативных эффектов (количество погибших клеток при всех указанных концентрациях не превышало 7–10 % популяции в контрольных условиях). Тиотриазолин в концентрациях 0.1 и 0.01 мг/мл демонстрировал существенную нейропротекторную активность в условиях токсического действия ртути (II) хлорида: среднее количество живых клеток в таких условиях культивирования составляло порядка 83 % по сравнению с 54.7 % в случае изолированного действия HgCl₂ . Среднее количество живых морфологически не измененных клеток, культивируемых в среде с 10.9 мкМ HgCl₂ с добавлением комбинации милдроната с тиотриазолином, достигало 90.7% контрольного значения, принятого за 100 %. Таким образом, в условиях токсического действия HgCl₂ на культуру клеток нейробластомы IMR-32 комбинация милдроната с тиотриазолином продемонстрировала существенный протективный эффект, более интенсивный, чем таковой у тиотриазолина, применяемого изолированно. Тиотриазолин в концентрациях 0.001–0.1 мг/мл не оказывал значительного негативного воздействия на исследуемую культуру клеток нейробластомы.Досліджували токсичний вплив ртуті (ІІ) хлориду (10.9 мкМ) на культуру клітин нейробластоми IMR-32 і можливі протективні ефекти антиоксиданту тіотриазоліну та кардіопротектора мілдронату (концентрації в культуральному середовищі 0.01–10.0 мг/мл). Ізольоване додавання тіотриазоліну та комбінації тіотриазолін + мілдронат до середовища не викликало значних негативних ефектів (кількість загиблих клітин при всіх вказаних концентраціях не перевищувала 7–10 % популяції в контрольних умовах). Тіотриазолін у концентраціях 0.1 і 0.01 мг/мл демонстрував істотну нейропротекторну активність в умовах токсичної дії ртуті (II) хлориду: середня кількість живих клітин у таких умовах культивування складала порядку 83 % порівняно з 54.7 % у разі ізольованої дії HgCl₂ . Середня кількість живих морфологічно незмінених клітин, культивованих у середовищі з 10.9 мкМ HgCl₂ з додаванням комбінації мілдронату з тіотриазоліном, сягала 90.7 % контрольного значення, прийнятого за 100 %. Таким чином, в умовах токсичної дії HgCl₂ на культуру клітин нейробластоми IMR-32 комбінація мілдронату з тіотриазоліном продемонструвала істотний протективний ефект, більш інтенсивний, ніж такий у тіотриазоліну, застосованого ізольовано. Тіотриазолін у концентраціях 0.001–0.1 мг/мл не справляв значної негативної дії на досліджувану культуру клітин нейробластоми.