Констеляція "Бетховен-Леверкюн" у романі "Доктор Фаустус" Томаса Манна

Abstract

У статті запропоновано аналіз образу Бетховена в романі “Доктор Фаустус” Томаса Манна в його співвіднесенні з фіктивним образом композитора Леверкюна. Через констеляцію “Бетховен– Леверкюн” показано взаємообумовленість традиції і поступальність розвитку мистецтва. Наголошено на теорії “пізнього стилю” Бетховена, яка належить Т. В. Адорно, і становить інтертекстуальну складову філософії музики в романі.The author offers her analysis of the image of Beethoven from Thomas Mann’s “Doctor Faustus” in its correlation with a fictional image of composer Leverkühn. It is shown, through the constellation ‘Beethoven/Leverkühn’, how tradition and progressive development of art are mutually determined. A special stress is made on Beethoven’s ‘late style’ theory which belongs to T.W. Adorno and serves as an intertextual element of the philosophy of music in the novel.В статье предлагается анализ образа Бетховена в романе “Доктор Фаустус“ Томаса Манна в его соотношении с фиктивным образом композитора Леверкюна. Через констелляцию “Бетховен– Леверкюн“ показано взаимообусловленность традиции и поступательность развития искусства. Выделено теорию “позднего стиля” Бетховена, которая принадлежит Т. В. Адорно и является интертекстуальной составляющей философии музыки в романе.