Особливості епідерми проростків представників підродини Cactoideae (Cactaceae)

Abstract

Досліджено епідерму проростків рослин підродини Cactoideae та здійснено порівняльний аналіз особливостей будови покривної тканини на різних ділянках рослини (гіпокотиль і стебло). Дослідження проводили на тримісячних проростках 10 видів рослин. Вивчено такі характеристики епідерми стебла та гіпокотилю: кількість клітин і продихів на мм2 , розміри продихів, продиховий індекс, площа основних клітин епідерми, обриси епідермальних клітин, їхні проекції та суміжні кути. Показано, що основні клітини епідерми вивчених видів рослин мають великі розміри, причому для гіпокотилю вони значно більші, ніж для стебла. Їхні проекції й обриси на різних ділянках рослини також різняться. Продихи доволі великі, парацитного типу. Для стебла характерна суттєво більша їхня кількість, аніж для гіпокотилю, тут спостерігаються також відмінності в розмірах продихів. Таким чином, якісна та кількісна характеристики епідерми стебла відрізняються від такої гіпокотилю. Причому більшість кількісних показників демонструють достовірні відмінності. Показано, що епідерма на ранніх етапах онтогенезу розвивається в напрямку збільшення ксероморфності її основних ознак.Исследована эпидерма проростков растений подсемейства Cactoideae и проведен сравнительный анализ особенностей покровных тканей на разных участках растения (гипокотиль и стебель). Для изучения использовали трехмесячные проростки 10 видов растений. Исследованы следующие параметры эпидермиса стебля и гипокотиля: количество клеток на 1 мм2 , площадь основных эпидермальных клеток, количество устьиц на 1 мм2 , размеры устьиц и устьичный индекс. Показано, что основные клетки эпидермы изученных растений имеют большие размеры, при этом на гипокотиле они значительно крупнее, чем на стебле. Их проекции и очертания на разных участках проростка также отличаются. Устьица достаточно крупные, парацитного типа. Для стебля характерно значительно большее их количество, нежели для гипокотиля, также прослеживаются различия в размерах устьиц. Таким образом, качественные и количественные характеристики эпидермы стебля отличаются от таковых гипокотиля. При этом большинство количественных показателей демонстрируют достоверные отличия. Показано, что эпидерма на ранних этапах онтогенеза развивается в направлении увеличения ксероморфности ее основных признаков.The objective of our investigation was to search the epidermis of Cactoideae Eaton seedlings and to compare characteristics of epidermis in different parts of the plant (hypocotyl аnd stem). We researched the 3-month old seedlings of ten cacti species. The epidermis characteristics of the stem and hypocotyl, such as number of epidermis cells per mm2 , size of epidermis cells, number of stomata per mm2 , size of stomata and stomatal index, were studied. It is demonstrated that the epidermis cells have a large size, and the size of these cells in the hypocotyl is significantly larger than that in the stem. Their projections and forms in different parts of the stem are also different. The paracytic type stomata are large. They are much more abundant in the stem than in the hypocotyls; the differences in the size of stomata are also observed. Thus the studied quantitative and qualitative epidermis characteristics significantly vary not only in members of different species, but also in different parts of the same plant (stem and hypocotyl). It is demonstrated that at the early stages of ontogeny, the epidermis develops towards increasing its xeromorphic basic features.