Поліфонізм оповідності в документальному кінотексті (на прикладі фільмів про П. Тичину, М. Рильського, В. Сосюру)

Abstract

У статті запропоновано авторську візію реалізації поліфонізму кінонаративу в документальних фільмах «Я кличу тебе» (2006), «Poeta Maximus» (2008), «Так ніхто не кохав» (2008) із серіалу «Гра долі». Зроблено висновок про наявність певної сюжетно- композиційної схеми організації аудіовізуального поліфонічного наративу в серіалі.Narratives in cinema text are seen as narratives of interrelated events occurring within specific space-time frames involving the author, narrator and characters. The intermedical nature of documentary filmmaking complicates its analysis in the coordinates of any research paradigm. However, among the universal categories of reception of film narratives, polyphonicism should be singled out as a means of creating a holistic view of a cultural product. The article offers the authorʼs vision of realization of the polyphonism of the film narrative in the documentaries “I Call You” (2006), “Poeta Maximus” (2008), “So No One Loved” (2008) from the series “Game of Fate”. It is concluded that there is a certain plot-compositional scheme of organization of audiovisual polyphonic narrative in the series. Among the specific figures of the screen narration in the analyzed documentary tapes we see transposition (eg, transition from the direct speech of the presenter to a voice-over commentary on a movie quote), overlay (simultaneous use of the “chronicle of the epoch” with the off - screen reading of an excerpt from an artistic text), photos and video snippets).