К вопросу о кремнеобрабатывающем производстве эпохи энеолита в Восточной Европе (по материалам Болгарии)

Abstract

В статье рассматриваются основные тенденции развития кремнеобрабатывающего производства в энеолите Балкано-Дунайского региона.Археологічні факти дозволяють говорити про глибоку спеціалізацію кремнеобробного виробництва в енеоліті. Окрім слідів розщеплення каменю і виготовлення знарядь майже в кожному житлі в цей час відомі майстерні, що розташовані поблизу місць добування, сировини, де і проходив процес її первинної обробки. Виготовлення знарядь проходило в довколишніх поселеннях, де були знайдені напівфабрикати і готові інструменти, але без слідів використання. Звідси знаряддя транспортувались в різні регіони. Можна виділити такі ознаки енеолітичного кремнеобробного виробництва: а) використання жовнових порід кременю; б) вдосконалення технології розколювання і одержання оптимальних заготовок; в) спеціалізація самого виробництва й поява професіоналізму. Очевидно, обробка кременю в енеолітичний час виходить за межі домашнього промислу і стає окремою галуззю первісного ремесла.The archaeological data allow to say about the deep specialization of the flint-working industry during the Eneolithic. Besides the traces of flint-knapping and tool production almost in every dwelling, for that time the workshops situated near the flint-mining places were known, there the primary flint-working was made. But tool production was carried out on the neighboring settlements, where a lot of half-finished products and tools without utilization traces were found. From those sites, the tools were transported to different regions. The following signs of the Eneolithic flint-working industry can be distinguished; a) use of nodule flint sorts; b) improvement of flint-knapping technology and receiving of optimal half-finished products; с) specialization of this industry and appearance of professional workers. Probably, the Eneolithic flint-working exceeded the limits of house trade into a branch of the prehistoric industry.