Сучасна українська нація як діалектична єдність національно-громадянського і етнічного (за матеріалами доповіді на засіданні Президії НАН України 27 грудня 2023 р.)

Abstract

У доповіді наведено результати дослідження особливостей становлення й розвитку сучасної української нації як етнічно, культурно, мовно та політично багатоскладової громадянської спільноти. Це, зокрема, єдність і боротьба протилежностей особливого етнічного та спільного національно-громадянського в процесі націєтворення, зв’язок цього процесу з біфуркаційними соціальними кризами, що супроводжували суверенізацію України й наступні політичні, світоглядні та інші зміни всередині українського соціуму. Серед причин таких криз — намагання конкурентних груп правлячого класу країни політизувати етнічні відмінності населення різних регіоні в для формування й мобілізації «свого електорату», а також гібридна та п овномасштабна воєнна агресі я Росії і росіян проти України та українців. Проаналізовано концептуальні суперечності законодавства, покликаного спрямовувати державну політику націєтворення й посилення соціальної згуртованості нації та забезпечувати інституціональну ефективність державного етнополітичного менеджменту. Акцентовано увагу на необхідності вдосконалення правових регуляторів цієї політики та управлінських практик. Аргументовано пропозиції щодо такого удосконалення.The article presents the results of a study of the peculiarities of the emergence and development of the modern Ukrainian nation as an ethnically, culturally, linguistically and politically pluralistic civic community. Those are, in particular, the unity and struggle of opposites of the particular ethnic and the general national-civic in the process of nation-building and the connection of this process with the bifurcating social crises that accompanied Ukraine’s sovereignization and the subsequent political, ideological and other changes within Ukrainian society. Among the reasons for these crises are the attempts of rival groups of the country’s ruling class to politicize ethnic differences in the population of different regions in order to form and mobilize “their constituency”, as well as the hybrid and full-scale military aggression of Russia and the Russians against Ukraine and Ukrainians. The author analyses the conceptual contradictions of the legislation that should guide the state policy of nation-building and strengthening of social cohesion of the nation and ensure the institutional efficiency of the state ethnopolitical management. The author emphasizes the need to improve the legal regulations governing this policy and administrative practices. Suggestions for such improvement are substantiated.