Фольклорні джерела оновлення творчості українських композиторів (1970—1980-і роки)

Abstract

Живе спілкування з фольклором, постійне використання в своїй творчості його багатств і способів мислення, притаманних музичним жанрам народної творчості, стали тими могутніми джерелами стильового оновлення музики українських радянських композиторів, які не лише визначали шляхи розвитку української музичної культури у 1970-ті роки, але й продовжують посідати чільне місце в музичних процесах 80-х рр., і з часом вплив фольклору на професійну музичну творчість не тільки не зменшується, а й навпаки, зростає і служить запорукою успіху більшості сміливих починань. Саме тому можна зробити висновок про те, що роль і місце фольклору в новаторських шуканнях українських композиторів ХХ-го століття є не просто вагомою рисою, але й необхідною об’єктивною закономірністю сучасної епохи.