Від Іосифа до Максима: історія роду Рильських у документах Державного архіву Київської області

Abstract

Широковідомий вислів М. Рильського про необхідність знання і вшанування свого минулого можна віднести і до пам’яті про його власний рід. У даній публікації до інформаційного простору введено маловідомі документи XVIII–XІX ст., що зберігаються в Державному архіві Київської області і стосуються походження, майнового стану та суспільної діяльності предків видатного українського поета, перекладача, літературознавця, публіциста й громадського діяча. З документів відомо, що члени роду Рильських посідали державні посади. Один із пращурів поета, Семен Іосифович Рильський, отримав посаду Червоноградського, а його син Ромуальд – Львівського стольників. Відбитком епохи в долі Федора Ромуальдовича, прадіда М. Рильського, стало не підтверджене під час слідства звинувачення в підготовці зброї для учасників польського повстання 1830–1831 років. Ліберальними поглядами вирізнявся дід поета – Розе­слав, а за батьком – Тадеєм Розеславовичем – було встановлено таємний нагляд у зв’язку з його «комуністичними» поглядами та поширенням антикріпосницьких настроїв серед селян. Кульмінацією справи проти «товариства комуністів», очолюваного В. Антоновичем, став обшук і вилучення літератури польською, французькою та німецькою мовами, серед якої були книги, заборонені цензурою. Інтерес представляють відомості щодо маєтностей Рильських, кількості належних їм кріпосних. На окрему увагу заслуговують відомості ревізьких казок, зокрема інформація щодо роду матері М. Рильського – Меланії Федорівни Чуприни, стосовно якої відомостей збереглося значно менше, аніж про батьківський рід. Таким чином, використані у статті документи – родовідні книги, ревізькі казки, карти, матеріали Всеросійського перепису 1897 року та слідчих справ, листування тощо – дозволяють значно розширити наше уявлення про родовід та історію дворянського роду Рильських.A well-known M. Rylskyi’s statement about the need to know and honour one’s own past can be also attributed to the memory of his own family. This publication introduces little-known documents of the 18th–19th centuries, which are stored in the State Archives of Kyiv Region and relate to the origin, property status, and social activities of ancestors of the prominent Ukrainian poet, translator, literary critic, publicist, and public figure Maksym Rylskyi. It is known from the documents that members of the Rylskyi family held public office. One of the poet’s ancestors, Symon Rylski, a son of Józef, has received the post of Czerwonogród, and his son Romuald – Lviv, courtiers. The imprint of the epoch in the fate of Teodor, a son of Romuald and a great-grandfather of M. Rylskyi, was the accusation of preparing weapons for the 1830–1831 Polish uprising participants, which was not confirmed during the investigation. The poet’s grandfather, Rozesław, had liberal views, and his father, Tadeusz, a son of Rozesław, was placed under secret surveillance due to his communist attitude and the spread of anti-Serfdom sentiments among peasants. The culmination of the case against the society of communists, headed by V. Antonovych, was the search and seizure of literature in Polish, French, and German, including books banned by censorship. Of interest is information on the estates of the Rylskyis, as well as the number of serfs belonging to them. The information on inspection’s tales deserves special attention, in particular the data about the family of M. Rylskyi’s mother, Melaniya Chupryna, a daughter of Fedir, about whom much less information has been preserved in comparison with M. Rylskyi’s paternal lineage. Thus, the documents used in the article, i.e., genealogical books, inspection’s tales, maps, materials of the 1897 All-Russian census and investigative cases, correspondence, etc., allow us to significantly expand our understanding of the lineage and history of the gentry Rylskyi family.