Релігійні сюжети у графіці Юлії Майстренко-­Вакуленко

Abstract

Дослідження творчості нового покоління українських митців, які повністю сформувалися після 1991 року, лише розпочинається. Це стосується, зокрема, Юлії Майстренко-Вакуленко – одної з найвиразніших сучасних українських мисткинь-графіків, кандидата мистецтвознавства, викладача Національної академії образотворчого мистецтва і архітектури. Найвідоміша частина її доробку – офорти, левкаси та колажі на релігійну тематику. У статті докладно проаналізовано аркуші «Єва», «Ліліт», «Вигнання з Раю» із циклу «Світильники райського саду» (усі – 2001), триптих «Таємна вечеря» (1999), цикл «Ісус – Бог людський» (2000), диптих «Манна небесна» і «Примхи народу Мойсея» (обидва – 2002), серії «Вежа до небес» (2002), «Храми України» (2003) і «Дерев’яні церкви України» (2014–2015). Твори вирізняються ємністю використаних образів, а також несподіваністю та навіть певною креативністю їх (образів) тлумачення і застосування. При цьому художниця активно використовує як традиційні символи, так і суто «авторські» їх зіставлення та поєднання. Ранні роботи мисткині сповнені символізму і характеризуються певною ізотеричністю («Єва», «Ліліт»). Джерелом натхнення для більшості кращих і найвідоміших творів Ю. Майстренко-Вакуленко стали мистецтво Візантії, Київської Русі, а також романське мистецтво Західної Європи, що утворюють разом цілісну, виразну, а головне – цілком сучасну художню мову («Таємна вечеря», «Ісус – Бог людський», «Храми України»). У нових офортах мисткиня не менш творчо надихається українським мистецтвом XVI–XVII ст. («Дерев’яні церкви України»). Надзвичайно важливу роль відіграє для художниці й гранично уважне читання першоджерела, яке підказує їй як теми, так і образи («Манна небесна» – «Примхи народу Мойсея»). Одночасно «релігійна» і «символічна» графіка Ю. Майстренко-Вакуленко дуже тісно пов’язані, їх теми й образи постійно «переплітаються», взаємно «підживлюючи» та збагачуючи один одного.The study of the creation of a new generation of Ukrainian artists, which has fully been formed since 1991, is just beginning. This applies, in particular, to Yuliya Maystrenko-Vakulenko, one of the most expressive modern Ukrainian female graphic artists, a Ph.D. in Art Criticism, lecturer at the National Academy of Fine Arts and Architecture in Kyiv. The most famous parts of her works are etchings, levkas and collages on religious themes. The article analyzes in detail the sheets Eve, Lilith, and Exile from Paradise from the series The Lamps of the Garden of Eden (all in 2001), the triptych The Last Supper (1999), the series Jesus, the God of Human (2000), the diptych The Manna from Heaven and Whims of the People of Moses (both in 2002), and the series Tower up to the Heaven (2002), Temples of Ukraine (2003), and Wooden Churches of Ukraine (2014–2015). Her works are distinguished by the capacity of the images used, as well as the unexpectedness and even a certain creativity of their (images’) interpretation and application. At the same time, the female artist actively uses both traditional symbols and their purely authorial comparisons and combinations. Her early works are full of symbolism and are characterized by a certain esotericism (Eve; Lilith). The source of inspiration for most of the best and most famous works of Yu. Maystrenko-Vakulenko was the art of Byzantium, Kyivan Rus, as well as the Romanesque art of Western Europe, which altogether constitutes a coherent, expressive, and most importantly, a very modern artistic language (see The Last Supper; Jesus, the God of Human; and Temples of Ukraine). In her new etchings, the female artist is no less creatively inspired by the Ukrainian art of the 16th–17th centuries (Wooden Churches of Ukraine). A highly important role for the artist is played by the extremely careful treatment of an original source, which prompts her both themes and images (The Manna from Heaven – Whims of the People of Moses). The simultaneously religious and symbolic graphic art of Yu. Maystrenko-Vakulenko are highly interconnected; their themes and images are constantly intertwined, mutually feeding and enriching each other.