Християнсько-міфологічна інтерпретація символу крила в українській поезії

Abstract

Символ крила, поєднуючи ідеї польоту і захисту, традиційно вживався для означення духовного пориву людини, її взаємодії з Богом та світом. У рамках фольклорно-міфологічної поетики цей символ означав прагнення тілесного перетворення: “Щоб мені крильця з самого злотка, полетіла б в гостину”. У сучасній поезії він окреслює широке семантичне поле: одухотвореність, зокрема поетичну творчість, злет від родинного до загальнолюдського, еротику емоційних поривів, метафорику природних стихій.