Творчі контакти Якова Головацького з діячами слов’янських країн у контексті міжкультурних взаємозв’язків першої половини ХІХ століття

Abstract

У статті детально розглянуто особисті й творчі контакти Я. Головацького з науковцями та культурно-громадськими діячами західнослов’янських і південнослов’янських народів від початку створення гуртка «Руська трійця» в 30‑х роках і до початку 50‑х років ХІХ ст. Аналіз історіографії проблеми засвідчив, що, попри територіальну роздробленість українських земель (посилений контроль Австрійської імперії та жорсткі обмеження з боку Російської імперії), українцям у першій половині ХІХ ст. вдавалося консолідувати свої сили і створювати потужні взаємозв’язки для імплементації спільних слов’янських ідей, спрямованих на утвердження кожної нації як окремої незалежної самостійної державної одиниці. У дослідженні акцент поставлено на участі Я. Головацького в соціокультурних процесах першої половини ХІХ ст., що спричинилися до розвитку українського суспільства в Галичині та його євроінтеграції. Особливу увагу надано аспектам формування наукового світогляду Я. Головацького як фольклориста. Зазначено вплив польських польових дослідників та етнографів на його зацікавлення фольклорно-етнографічною галуззю, яка стала пріоритетною ланкою всієї наукової діяльності галичанина та знаменувала вихід чотиритомного видання «Народные песни Галицкой и Угорской Руси». У студіях розкрито контакти Я Головацького з діячами чеських, словацьких, сербських, хорватських та словенських країн. Наведено результати співпраці українця зі слов’янським світом та наголошено на значимості міжкультурних взаємозв’язків для становлення української нації. На основі архівних матеріалів доповнено перелік робіт, які здійснив Я. Головацький завдяки співпраці з передовими діячами західнослов’янських та південнослов’янських народів, які ставилися до науковця як до рівні, цінували його знання в галузі слов’янознавства, історії, етнографії українського Прикарпаття та фольклору. Доведено, що впродовж усього творчого життя Я. Головацький був пріоритетною ланкою в культурних і наукових зв’язках між східними, південними та західними слов’янами.The article examines in detail the personal and creative contacts of Yakiv Holovatskyi with scholars and cultural and public figures of the West Slavonic and South Slavonic nations from the inception of the Ruthenian Triad circle in the 1830s to the early 1850s. The analysis of the problem’s historiography has shown that, despite the territorial fragmentation of Ukrainian lands (the increased control by the Austrian Empire and strict restrictions by the Russian Empire), the Ukrainians of the first half of the 19th century managed to consolidate their forces and create strong interrelations for the implementation of common Slavonic ideas and the establishment of each nation as a separate independent state unit. The study focuses on the participation of Yakiv Holovatskyi in the socio-cultural processes of the first half of the 19th century, which led to the development of Ukrainian society in Halychyna and its European integration. Particular attention is paid to aspects of the scientific worldview formation of Yakiv Holovatskyi as a folklorist. There is also mention of the influence of Polish field researchers and ethnographers on his interest in the folklore and ethnographic sphere, which became a priority part of all scientific activity of the Halychyna figure under study and marked the release of the four-volume edition, Folk Songs of Halychyna Ruthenia and Hungarian Ruthenia. The article’s authoress reveals Yakiv Holovatskyi’s contacts with figures from the Czech, Slovak, Serbian, Croatian, and Slovenian countries. Thus, the results of Holovatskyi’s cooperation with the Slavonic world are presented, and the importance of intercultural relations for the further scientific and artistic development of Ukraine as a nation is emphasized. On the basis of archival materials, the article supplements the list of works carried out by Yakiv Holovatskyi through collaboration with West Slavonic and South Slavonic nations, who treated the scholar as an equal and valued his knowledge in the field of Slavonic studies, history, ethnography, and folklore of the Ukrainian Cis-Carpathians. It is proven that throughout his creative career, Yakiv Holovatskyi was a priority link in cultural and scientific relations among the Eastern, Southern, and Western Slavs.