Українська зовнішня політика після Переяслава: стратегічні цілі та тактичні відступи другої половини 1655 р. (2)

Abstract

У статті проаналізовано дипломатичні маневри гетьмана Б. Хмельницького восени 1655 р. в умовах ускладнення українсько-московських і українсько-шведських відносин. Особливу увагу приділено причині зняття облоги Львова, ролі кримськотатарського чинника та підписанню Озернянської угоди. Автор критикує однобокі трактування джерел, вказує на впливи геополітичного середовища — Швеції, Криму, Речі Посполитої — на дії українського уряду. Робота демонструє зміну зовнішньополітичних пріоритетів УНР та прагнення зберегти автономію, уникнувши домінування з боку Москви чи інших союзників.