Зміна хронотопу та рівня сакралізації у структурі циклу родильних обрядів

Abstract

Метою дослідження є порівняння процесів трансформації хронотопу із сакралізацією реальності під час проведення обрядів родильного циклу. Під час студіювання було виявлено, що процеси зміни хронологічно-топографічних меж обрядів і рівня сакралізації не є тотожними сакралізаційними процесами, проте пов’язані між собою. Якщо для трансформації хронотопу основоположними діями є його розширення / звуження, то для визначення рівня сакралізації – відкриття / закриття доступу до енергії потойбічного та його впливу на реальність під час проведення обрядів. У статті названо причини необхідності розширення хронотопу: залучення до обрядової дії нових територій і нових персонажів. При цьому сакралізація, що є енергією потойбічного, впливає як на дійових осіб, так і на освячення місць проведення обрядів. Найвищого свого рівня сакралізація досягає в кульмінаційному обряді циклу – хрестинах, коли до дії залучено максимальну кількість осіб і найширшу за весь цикл територію. Створена структура циклу родильних обрядів надає широку можливість для їхнього дослідження, але існує також зворотний процес – під час студіювання відбувається зміна самої структури, що робить її знач­но стрункішою та більш довершеною. Так, суттєвим для визначення епізодів в обряді пологів є купання, сушіння та сповивання як етапи залучення народженого до культури реального світу. А купання породіллі цілком доречно відділене від купання народженого та виділене в окремий епізод, позаяк вказані дії мають різні характери дії і не можуть міститися в одному епізоді. Важливими етапами для розуміння природи сакралізації в родильних обрядах є виникнення, переміщення та ліквідація сакрального центру. Процес створення його відбувається в помешканні вагітної під час пологів; переміщення до церкви відбувається разом із просуванням туди майбутніх хрещених батьків із немовлям; ліквідація центру сакралізації здійснюється в обряді очищення матері на сороковий день після пологів, коли вона з дитиною вперше відвідує церкву.The aim of the study is to compare the processes of a chronotope’s transformation while sacralizing the reality during observing the cycle of maternity rites. During researching, it was found that the processes of changing the chronological and topographical frames of rites and the level of sacralization are not identical sacralization ones, however, they are interrelated. In order to transform a chronotope, the basic actions are its expansion/narrowing, then to determine the level of sacralization, crucial are the actions of opening/closing access to the energy of the other world and the latter’s impact on reality during the rites. The reasons for the need to expand a chronotope are named: the attraction of new territories and new characters to ritual actions. At the same time, sacralization, which is the energy of the other world, affects both the protagonists and the consecration of ritual venues. The sacralization reaches its highest level in the culminating rite of the cycle – christening, when the maximum number of people and the widest territory for the whole cycle are attracted to the action. The existing structure of the maternity rites cycle provides a wide opportunity for their research; yet, there is also a reverse process – while studying, there is a change in the structure itself, which makes it much more well-organized and complete. So, essential for determining the episodes in the rite of childbirth are bathing, drying, and swaddling of an infant as the stages of attracting the newborn to the culture of the real world. And the bathing of a puerpera is quite appropriately separated from the bathing of the newborn and highlighted as a separate episode, since the mentioned actions have different natures of action and cannot be contained in a single episode. Significant steps to grasp the nature of sacralization in maternity rites are the emergence, relocation, and elimination of the sacred centre. The latter’s process of creation takes place in a pregnant woman’s apartment during her childbirth. The relocation to a church occurs along with the moving forward of future godparents with a child in arms there. The elimination of the sacralization centre is carried out in the rite of purifying the mother on the fortieth day after the delivery, when she, with her child, first attends the church.