Чоловічий народний одяг гуцулів Закарпаття ХІХ – першої половини ХХ століття

Abstract

У статті на основі опрацьованої літератури, архівних та польових етнографічних матеріалів, а також фондових збірок музеїв Закарпаття здійснено комплексний аналіз складників традиційного народного чоловічого вбрання гуцулів Закарпаття ХІХ – першої половини ХХ ст. На Закарпатті гуцули компактно проживали й проживають у межах Рахівського району. За характерними особливостями народного вбрання можна виокремити чотири локально-територіальні осередки гуцулів Рахівщини: ясінянські, богданські, рахівські та великобичківські. У розвідці детально описано процес крою чоловічих сорочок досліджуваного регіону: стан сорочок, комірця, рукавів. Особливу увагу приділено оздобленню сорочок вишивкою. Її еволюція простежується в зміні білих конопляних ниток чорними, червоними або синіми, а в подальшому – у переході до поліхромності. На чоловічих сорочках переважав геометричний орнамент, а з кінця ХІХ – на початку ХХ ст. починають поширюватися стилізовані рослинні мотиви, що поєднувалися з геометричними. Давніми типами чоловічого поясного одягу гуцулів були червоні сукняні штани, вузькі шкіряні й ткані вовняні пояси. Вони були етнографічно розмежувальною рисою. Суконні червоні штани в межах Закарпаття побутували лише в гуцулів Рахівщини. Їхньою характерною особливістю було оздоблення з’єднувальних бічних швів декоративними обметувальними смужками темно-оранжевою, зеленою та золотистою ниткою. З‑поміж складників чоловічого вбрання гуцулів Закарпаття вирізнялися головні убори, зокрема весільні капелюхи, які оздоблювали віночками із квітів. На Закарпатті лише в гуцулів Рахівщини побутував вид зимового хутряного головного убору – шлик. Справжнього гуцула не можна також уявити без таких доповнювальних елементів народного вбрання, як різноманітні сумки, топірці, люльки тощо.The author, based on processed literature, archival and field ethnographic materials, as well as fund collections of the Transcarpathian museum, conducts, in his article, a comprehensive analysis of components of the traditional male folk clothing of Transcarpathian Hutsuls in the 19th through to the first half of the 20th century. In Transcarpathia, Hutsuls have lived compactly within the Rakhiv District. According to characteristic features of the Hutsuls’ national costume, four local-territorial centres of Rakhiv District’s Hutsuls can be distinguished: Yasinia, Bohdan, Rakhiv, and Velykyi Bychkiv. The paper describes in detail the process of cutting male shirts in the region under study: the condition of shirts, neckbands, and sleeves. The author pays special attention to embellishing shirts with embroidery. The latter’s evolution can be traced in replacing white hemp threads with black, red, or blue ones, and later, in the transition to polychromy. Male shirts were dominated by geometric patterns, and since the late 19th to early 20th centuries, stylized plant motifs combined with geometric ones had begun to spread. Ancient types of Hutsul male waist clothes were red cloth trousers, as well as narrow leather and woven woolen belts. They were an ethnographically distinguishing trait. Cloth red trousers within Transcarpathia were worn solely by the Rakhiv District’s Hutsuls. Their distinctive feature was the embellishment of the connecting side seams with decorative whipstitching strips with dark orange, green, and goldish threads. Among the components of Transcarpathian Hutsul male attire stood out headdresses, in particular nuptial hats, which were decorated with wreaths of flowers. In Transcarpathia, only the Rakhivshchyna Hutsuls had shlyk – a variety of hibernal fur headdresses. A real Hutsul cannot be imagined without such components of folk costumes as various bags, axes, and pipes.