Литовсько-московські угоди 70-х–80-х рр. XIV ст. (спірні проблеми історії Східної Європи)

Abstract

У статті аналізуються відомості про литовсько-московські угоди 1370–1380-х рр. з опису архіву Посольського приказу 1626 р., а також історіографія проблеми. Усупереч панівному донині погляду, доводиться, що угод із Москвою ані Андрієм Ольґердовичем, ані Йоґайлою, Скірґайлою та Карібутасом так і не було укладено; ідеться лише про їхні нератифіковані проекти. Немає підстав також пов'язувати другий із них із прелімінарною угодою матері Йоґайли Уляни Олександрівни з Дмитром Iвановичем московським. Ця угода передбачала встановлення залежності Йоґайли від великого князя московського, а, отже, її усталене датування 1383–1384 рр. неприйнятне. Договір на подібних умовах міг постати лише за часів захоплення великокнязівської влади у ВКЛ Кястутісом, між листопадом 1381 і червнем 1382 р. Доводиться також безпідставність приписування деяким Ґедиміновичам (насамперед Кястутісу та Андрієві Ольґердовичу) промосковських симпатій, а Дмитрові московському – далекосяжних планів щодо руських земель ВКЛ.The article analyses information about Lithuanian-Moscow agreements of 1370th–80th from description of the archive of Embassy order in 1626, as well as historiography of the problem. Contrary to the prevailing till now point of view, it is proved that agreements with Moscow were never arranged neither by Andrii Ol’gerdovych, nor by Jogaila, Skirgaila and Kaributas; it’s only about their unratified projects. There are no reasons to connect the second of them with preliminary agreement of Jogaila’s mother, Uliana Oleksandrivna with Dmytro Ivanovych moscovian, too. This agreement specified the establishment of Jogaila’s dependence on Great Moscovian Duke, and so it’s accepted dating 1383–1384 is unacceptable. Treaty on such conditions could appear only in the times of seizure of Great Duke’s power in Great Lithuanian Principality by Kiastutis, in the period from November of 1381st and June of 1382nd. Also, it is proved the groundlessness of arrogation to some Gedyminovychi (first of all to Kiastutis and Andrii Ol’gerdovych) pro-Moscovian sympathies and to Dmytro Moscovian – far-sighted plans considering Rus’ lands of GLP.