Кримське ханство напередодні і після анексії у російсько-османському дипломатичному протистоянні

Abstract

Кримське ханство напередодні та після анексії в російсько-османському дипломатичному протистоянні є ключовим фактором подальшої експансії Російської імперії на Балканах. Розуміючи можливу втрату впливу на Кримське ханство, російський уряд вдається до повної анексії Криму та ліквідації Кримського ханства. Усі подальші дії російського уряду стосувалися лише питань підготовки до окупації Кримського півострова. У період міжвоєнних відносин з 1774 по 1787 рр. російсько-османські відносини продовжували залишатися напруженими у дипломатичній площині в залежності від зовнішньополітичної ситуації у підтримці чи то Османської держави чи то Російської імперії. Османська держава не відмовилася від боротьби за Крим після укладення Кючюк-Кайнарджійського договору, який через внутрішні труднощі і зовнішній тиск змушена була ратифікувати. Російська імперія втрутилася у кримські справи, дестабілізувавши внутрішній стан Кримського ханства. У 1779 р. була укладена Айнали-Кавакська конвенція, яка зобов’язувала Російську імперію не втручатися у внутрішні справи Криму. Але й після цього Російська імперія продовжувала вживати дії, спрямовані на повну анексію Криму. Окупація Грузії Російською імперією та вигідна зовнішньополітична позиція Османської держави стали причиною розриву дипломатичних відносин з Османською державою та розвитку подальших російсько-османського протистояння, що призвело до неминучої війни і російської окупації Північно-Західного Причорномор’я і Ханської України.The Crimean Khanate on the eve and after the annexation in the Russian-Ottoman diplomatic confrontation is a key factor in the further expansion of the Russian Empire in the Balkans. Understanding the possible loss of influence on the Crimean Khanate, the Russian government is resorting to the complete annexation of Crimea and the liquidation of the Crimean Khanate. All subsequent actions of the Russian government concerned only issues of preparation for the occupation of the Crimean Peninsula. During the period of interwar relations – from 1774 to 1787, Russian-Ottoman relations continued to remain tense. The Ottoman state did not give up the fight for Crimea after concluding the Kyuchyuk-Kainardzhii Treaty, which it was forced to ratify due to internal difficulties. The Russian Empire intervened in the Crimean affairs, destabilizing the internal state of the Crimean Khanate. In 1779, the Ainaly-Kavak Convention was concluded, which obliged the Russian Empire not to interfere in the internal affairs of the Crimea. But even after that, the Russian Empire continued to take actions aimed at the complete annexation of Crimea. This fact, as well as the occupation of Georgia by the Russian Empire and the favorable foreign policy position of the Ottoman state, became the reason for the breakdown of diplomatic relations between the Ottoman government and the Russian Empire and the development of further Russian-Ottoman confrontation.