Малі жанри гончарського фольклору в публікаціях Інституту мистецтвознавства, фольклору та етнографії 1950-х – початку 1960-х років

Abstract

Знищення цілого покоління вчених, а також низки профільних установ і організацій, практика замовчування їхніх досягнень та підпорядкування науки ідеології не могли не позначитися негативно на стані керамологічних студій. Після Другої світової війни в українській підрадянській науці став домінувати винятково мистецтвознавчий підхід до вивчення гончарства із властивим для нього трактуванням духовної культури як чогось вторинного, несуттєвого і протиставлянням їй на цьому ґрунті мистецьких, технологічних, суспільних, економічних, біографічних аспектів, яким надавалася перевага. Це призвело до втрати наукових традицій, започаткованих кількома поколіннями етнологів, фольклористів, міфологів, культурологів. Мистецтвознавці-керамологи лише зрідка звертали увагу на ремісничий фольклор, тому було втрачено багато можливостей його дослідити, доки зникали кустарне виробництво та пам’ять про нього. Однак і в цей період, попри всі труднощі, продовжилися збирання й друк фольклорних творів про гончарів, горшковозів, дротарів та гончарні вироби.Extermination of a whole range of academicians together with a number of specialized institutions and organizations, the practice of suppression of their achievements, and science submission to the ideology could not help but negatively affect the state of ceramological studies. After World War II, the Ukrainian Soviet science has been dominated solely by the Art Studies approach to pottery research, with its inherent interpretation of the spiritual culture as something secondary, inconsequential, and contrasted to artistic, technological, social, economic, and biographical aspects primarily. It has caused the loss of scientific traditions started by several generations of ethnologists, folklorists, mythologists, and culturologists. The specialists in Art Studies and Ceramology only occasionally have paid attention to craftsmen folklore, subsequently losing numerous possibilities to study it when handicraft production and memories on it start to disappear. Still, compilation and publication of folklore works about potters, pottery traders, wirers, and earthenware have been continued in spite of all the obstacles.