Хмільні напої як складова традиційної народної культури українців Словаччини

Abstract

У статті розглядається роль хмільних напоїв як складової традиційної народної культури українців, які проживають у Південно-Східній Словаччині. Як засвідчують дослідження, проведені на окреслених теренах, вживання алкогольних напоїв відігравало певну роль у родинній обрядовості, особливо в передвесільний час (спросини) та в самому весільному обряді, коли вже з давніх-давен заздоровний келишок був ознакою згоди дівчини на одруження. Залишок спиртного в келишку виливали позад себе, що мало означати забезпечення молодятам достатку в майбутньому, це була певна форма жертвопринесення. Частування хмільними напоями на весіллі й хрестинах (причому з однієї чарки для всіх) здійснював чоловік, якого називали чопнарь. За давньою традицією в домовину небіжчикові клали його улюблену річ, а п’яниці, звичайно, – пляшку горілки. Окремі складові календарної обрядовості теж пов’язані з уживанням алкоголю. Під час Андріївських вечорниць відбувалися дівочі ворожіння: дівчата виливали в холодну воду розтоплений свинець або віск через отвір у ключі. За формою затверділого свинцю чи воску вони намагалися передбачити своє майбутнє – якщо він нагадував пляшку, то це означало, що наречений буде п’яницею. Зазвичай на Святий вечір у невимолочений вівсяний сніп, що його ставили на покуть, вкладали пляшку горілки, яку споживали під час ритуальної трапези. Після вечері ґазда залишок горілки виливав під стелю, щоб був добрий урожай і сприятлива погода. Вірили, що людину до надмірного споживання алкоголю – пияцтва – привела зла, нечиста сила; тому намагалися охоронитися перед нею різноманітними магічними практиками. Варто зауважити, що вживання хмільних напоїв відображено в прислів’ях, приказках та в жартівливих, так званих п’яницьких, піснях, що їх співали на весіллях, хрестинах, храмових святах (кермеш), гостинах.The article examines the role of alcoholic beverages as a component of the traditional folk culture of Ukrainians living in South-Eastern Slovakia. According to the research conducted in the area, the use of alcoholic beverages played an important role in family customs and ceremonies, mainly in the pre-wedding period (sprosyny) and in the wedding ceremony itself, when, since ancient times, a toast was considered a sign of the girl’s approval. Pouring out the rest of the alcohol from the glass when concluding the wedding agreement, in addition to ensuring a successful life for the young couple, also meant a sacrifice. A man whose duty was to pour alcoholic beverages at weddings and baptisms was called a chopnar, while it was drunk from one glass. According to the customary tradition, they put the deceased’s favorite thing in the coffin, a bottle of alcohol for a drunkard, of course. In the past, even annual customs and ceremonies could not do without alcohol. The Day of Andrew at spinning (Andriya na vechurkach) was known for its tradition of prophecies, during which girls poured melted lead into cold water through a key and tried to predict the future according to the shape of the lead. According to the shape of the solidified lead, they tried to predict their future: if it had the shape of a bottle, the future man would be an alcoholic. It was customary on Christmas Eve to put an unthreshed sheaf of oats in the sacred corner of the room and put a liter bottle of alcohol in its center, which was drunk during the consumption of ritual meals. After dinner, the householder poured out the rest of the alcohol to ensure a good harvest and good weather. It was believed that a man was led to drunkenness by an evil, impure force, so they tried to protect themselves from it with magical acts. Consumption of alcoholic beverages is also reflected in proverbs and sayings, as well as in cheerful, joking drinking songs that were sung at weddings, christenings, temple holidays (kermes), and feasts.