Адаптація центральноукраїнського села до пострадянських умов (на прикладі сіл Дмитрівка та Потапці Київської і Черкаської областей)

Abstract

Український народ завжди характеризувався підприємливістю та ініціативністю. Проте запроваджена в СРСР радянською комуністичною владою колгоспна система завдала працьовитому українському селянству страшного удару, від якого воно стало оговтуватися лише тепер. Після відновлення Україною незалежності дуже довго традиційна підприємливість та ініціативність мешканців українських сіл не проявлялася: у 1990‑х завмер, не відродившись, фермерський рух, селяни продовжували чіплятися за вже фактично мертві колгоспи та радгоспи. І ось на другому десятку модерної незалежності ситуація неочікувано (проте чим далі, тим швидше) стала докорінно змінюватися. У статті, написаній на зібраному в 2022–2023 роках польовому матеріалі та проаналізованому відповідно до настанов неоеволюціоністів (Маршал Салінс, Сергій Арутюнов та ін.) стосовно адаптивності культури, розглянуто два випадки принаймні початку відродження українського села. Це здійснено на прикладі великого прикиївського с. Дмитрівка й віддаленого на 100 км невеликого с. Потапці на Черкащині. Навіть ці два випадки демонструють, що село справді оговтується від радянщини, з її руйнівною колгоспною системою. Ініціативне та працьовите українське селянство, з його підприємливістю, відроджується. Навіть війна, розпочата російськими нащадками творців колгоспно-радянської системи, не може зупинити цього процесу.The Ukrainians have always been distinguished by an active social position and initiative. But the collective farming network (kolhosps) imposed by the USSR communist authorities has brought the hardworking Ukrainians into heavy distress. Country people have recovered from it until recently. After Ukraine was announced as an independent state, it took a long time for the villagers to release their typical traits of having an active social position and taking the initiative. Thus, in the 1990s, the so-called farmers’ movement abated, and country people stuck habitually to the almost disabled collective and state farms (kolhosps and radhosps). Finally, in the second decade of modern independence, the situation has started changing fundamentally at a rapid pace. This article is based on the field material collected in 2022–2023 and analyzed according to the guidelines of the neoevolutionists (Marshal Salins, Serhii Arutiunov, etc.) regarding the adaptability of culture. Two cases of at least the Ukrainian village beginning to revive are considered. These are the large village of Dmytrivka (not far from Kyiv) and the small village of Potaptsi (100 km away in the Cherkasy region). Even these two examples illustrate a real recovery of the Ukrainian village from the Soviet regime, with its destructive collective farming network. The initiative and hardworking Ukrainian peasantry, having an active social position, is being revived. Even the war started by the Russian descendants of the creators of the Soviet collective farming network cannot hinder the process.