«Всі баришні були в чорному повдіваті»: Василь Доманицький в історії та спогадах жителів села Колодисте

Abstract

У статті вперше всебічно розглянуто роль діяльності українського літературознавця, письменника, історика, фольклориста, публіциста, археолога, громадсько-політичного діяча, кооператора Василя Доманицького в його рідному селі Колодисте (тодішня Київщина, нині – Черкащина). Насамперед ідеться про те, що від 1905 року Василь Доманицький заснував у Колодистому унікальний на той час Народний дім, у якому містилися створені ним же кредитно-споживча прибуткова спілка, банк, читальня, театр, каса взаємодопомоги тощо. У Народному домі збиралися селяни з довколишніх сіл, започаткувавши новий спосіб життя, фінансування й різноманітну роботу: від сільськогосподарської (селяни спільно купували реманент і використовували його по черзі, застосовували найновіші технології в рослинництві й тваринництві – про це йшлося у спеціально виданих Василем Доманицьким брошурах українською мовою) – до культурно-просвітницької та політичної (селяни зуміли уникнути єврейських погромів і навіть навчилися висувати своїх кандидатів на центральні вибори). Важливою частиною розвідки є польове дослідження, опитування респондентів – мешканців Колодистого, проведене авторкою 2011 року, а уточнене-вивірене – 2024 року, з якого постає образ Василя Доманицького не лише в описах його сучасників, але й у спогадах, переказах і навіть легендах прийдешніх поколінь. Вони є важливим і цікавим доповненням зворушливого образу вченого-кооператора, який прожив лише 33 роки, але залишив невичерпну спадщину, зокрема, в історії Колодистого та України.The significance of the activities of Ukrainian literary critic, writer, historian, folklorist, publicist, archaeologist, public and political figure, and cooperator Vasyl Domanytskyi in his native village of Kolodyste (Kyiv region at the time, now it is in Cherkasy region) is comprehensively considered in the article. First of all, it is written about the fact that in 1905 Vasyl Domanytskyi founded the so-called «People’s House» (Narodnyi Dim) in Kolodyste, which was unique at the time and housed a credit and consumer profit union, a bank, a reading room, a theatre, a mutual aid fund, etc. Peasants from all the nearby villages have gathered in the People’s House, establishing a new way of life, financing, and work in all areas: from agriculture (peasants bought implements collectively and took turns using them, applied the latest technologies in crop and livestock production, which were described in brochures in Ukrainian published by Vasyl Domanytskyi) to cultural, educational, and political (peasants managed to avoid Jewish pogroms and even managed to nominate their candidates for central elections). An important part of the research is formed with a field study, a survey of respondents, residents of Kolodyste, conducted by the authoress in 2011 and revised in 2024, which reveals the image of Vasyl Domanytskyi not only in the descriptions of his contemporaries, but also in the memories, stories, and even legends of the next generations. They are an interesting and important addition to the touching image of the scientist-cooperator, who lived only 33 years, but left an indelible heritage in particularly in the history of Kolodyste and Ukraine.