Ареалогічні інтерпретації традиційного вбрання Якова Прилипка в контексті сучасних викликів

Abstract

Стаття присвячена спадщині фундатора «Історико-етнографічного атласу одягу України» Я. П. Прилипка та її значенню для сучасних досліджень народного вбрання. Актуальними є висновки вченого щодо регіональної специфіки традиційного одягу українців, зокрема вишивки сорочок; тяглості етнічної традиції, що виявляється в розмаїтті вбрання українців. У час війни ці напрацювання є підґрунтям для спростування тез про пізнє походження вишивки на сорочках, про відсутність у козацькому вбранні широких штанів – «шароварів» тощо. Заперечення цих міфів – це не «замилування власною культурою», а цілком об’єктивна оцінка того, що українці створили унікальний спадок народного одягу, зокрема сорочок, декорованих вишивкою і тканням, із розмаїттям орнаментального та колористичного вирішення в межах регіональних і локальних традицій Карпат, Полісся, Поділля, Буковини, Середньої Наддніпрянщини, Слобожанщини, Півдня України. Вишивка – одна з типових рис регіональних комплексів, що складалися впродовж тривалого часу. Особливе значення мають положення Я. Прилипка про те, що ареали поширення колористики вишивок на жіночій народній сорочці збігаються із загально-етнографічним зонуванням України. На нашу думку, головною причиною звільнення вченого та припинення роботи над атласом стала його концепція тяглості української традиції та пов’язання її з давньоруськими племенами. Бо це вже питання спадкоємності культури Київської держави, які фальсифікує росія в загарбницькій війні. Ареал поширення широких штанів із назвами «шаровари» є переконливим аргументом для спростування заперечень їх ношення козаками. Дослідження козацького вбрання, його видів і типів лишається одним із актуальних завдань етнологів, мистецтвознавців, істориків та мовознавців.The article is devoted to the heritage of the founder of the ”Historical-Ethnographic Atlas of Clothing of Ukraine”, Ya. P. Prylypko and its importance for modern research on the folk clothing. The scientist’s conclusions concerning the regional specifics of the traditional clothing of Ukrainians are relevant, embroidery of shirts, in particular, the endurance of the ethnic tradition, which is manifested in the variety of clothing of Ukrainians. They are an important basis for refuting these about the late origin of embroidery on shirts and the reasons for the variety of ornamentation, about the absence of the type of wide trousers, sirwal (” sharovary”) as a component of Cossack clothing, etc., especially in the period of war. Denial of these myths is not an “infatuation with one’s own culture”, but a completely objective assessment of the fact that Ukrainians have created a rich and unique heritage of folk clothing, in particular embroidered and woven shirts with a variety of ornamental and color solutions within the regional and local traditions of the Carpathians, Polissia, Podillia, Bukovyna, Middle Over Dnipro Lands, Slobozhanshchyna, Southern Ukraine. Embroidery is one of the typical features of the regional complexes that have been formed over a long period of time. The conclusions of Ya. Prylypko, that the areas of embroidery color on women’s folk shirts coincide with the general ethnographic zoning of Ukraine is of particular importance. In our opinion, the scholar’s concept of the durability of the Ukrainian tradition and its connection with the ancient Ukrainian tribes has become the main reason for his dismissal and the cessation of work on the atlas. Because this is already an issue of cultural continuity of the Kyivan state, which is falsified by Russia in the war of aggression. The area of distribution of wide pants with the name serouel («sharovary») on the atlas maps is important for refuting the objections to their wearing by the Cossacks. The research on the Cossacks’ attire, its kinds, and types is still one of the most relevant tasks for ethnologists, art students, historians, and linguists.