Українська кухня як сучасний ідентифікаційний маркер

Abstract

У статті висвітлено зв’язок між кулінарними традиціями та ідентичністю українців; з’ясовано, що їжа може слугувати за маркер ідентичності, сприяючи побудові системи зв’язків і взаємопідтримки в спільноті. Гастрономічна практика пов’язує людей з їхньою культурною спадщиною, історією, всією сукупністю набутих етносом знань, цінностей і практик. Соціальний, культурний, символічний статуси їжі в харчових звичках сприяють збереженню національної ідентичності. До національної культурної спадщини належать і традиційні та регіональні продукти. Утрата їх через окупацію частини державних територій росією сприймається болісно саме через знаковість деяких із них (до прикладу, херсонських кавунів, мелітопольської черешні). Автори культурно-антропологічних досліджень емігрантських спільнот акцентують увагу на важливості харчових практик у формуванні їхньої спільної етнічної ідентичності, вважають, що вона має першорядне значення для формування поглядів мігрантів на власну історію. У зв’язку з війною, вимушеною міграцією 8 млн населення України роль їжі як ідентифікаційного маркера в їхньому житті актуалізувалася. Результати наших досліджень адаптації українських біженців до умов проживання в Польщі, Німеччині, США, Швеції, Австралії засвідчують важливість збереження українцями-переселенцями повсякденних харчових практик і наявності звичних продуктів у раціоні. В умовах війни зростає значення символічно-комунікаційної функції їжі.The connection between culinary traditions and Ukrainian identity is described in the article. It is found that food can be a marker of identity, helping to develop a system of connections and mutual support in the community. Gastronomic practice unites people with their cultural heritage, history, and the totality of knowledge, values, and practices acquired by an ethnic group. The social, cultural, and symbolic status of food in eating habits contributes to the preservation of national identity. The national cultural heritage also includes traditional and regional products. Their loss because of the occupation of part of the country’s territories by Russia is perceived painfully precisely due to the iconic nature of some of them (for example, Kherson watermelons, Melitopol cherries). The authors of cultural and anthropological studies of emigrant communities emphasize the importance of food practices in shaping their common ethnic identity, believing that it is of paramount importance for the formation of migrants’ views on their own history. The significance of food as an identification marker in the lives has become more important because of the war and the forced migration of 5 million people in Ukraine. The results of our research on the adaptation of Ukrainian refugees to living conditions in Poland, Germany, the United States, Sweden, and Australia show the importance of maintaining the daily food practices and the availability of familiar products for Ukrainian immigrants. The symbolic and communicative functions of food are increasingly important in times of war.