Топопоетонім як засіб образності у художньому дискурсі Марії Матіос

Abstract

У статті проаналізовано образні властивості топопоетонімів у художньому дискурсі Марії Матіос, особливості структури конструкцій із конотонімами. Розглядаючи топопоетнім як згорнутий ментальний текст, виділено групу логоепістем – топонімів із цінним національно-культурним, лінгвокраїнознавчим сегментом. Відмічено властивість онімів трансонімізуватися і переходити в апелятиви.В статье проанализированы образные свойства топопотонимов в художественном дискурсе Марии Матиос, особенности структуры конструкций с коннотонимами. Рассматривая топопоетним как свернутый ментальный текст, выделена группа логоепистем – топонимов с ценным национально-культурным, лингвострановедческим сегментом.Отмечено свойство топонимов трансонимизироваться и переходить в апеллятивы.Vivid properties of topopoetonyms in artistic discourse of Maria Matios are analyzed in the article. Features of structure of constructions with connotative proper names are considered. Considering topopoetonym as minimized mental text we distinguished group of logoepistems – toponyms with essential national-cultural linguistic cross-cultural segment. We noted that property of toponyms to transonymisate and turn into appelatives.