Методичні засади збереження нерухомих палеолітичних пам’яток

Abstract

У статті розглядаються проблеми музеєфікації палеолітичних пам’яток. Аналізується досвід консервації пізньопалеолітичних жител із кісток мамутів, відкритих на території Середньої Наддніпрянщини та Подесення (Україна), багатошарової пам’ятки – Олдувайська ущелина (Танзанія), стоянки Вертешсльошше (Угорщина), загальні положення збереження петрогліфів та палеонтологічних пам’яток.