Принцип альтернативності як чинник функціонування сучасних політичних систем

Abstract

На сучасному етапі розвитку політологічної науки актуалізується проблема об’єктивного підходу до оцінки політичної альтернативи, яка ґрунтується на положеннях теорії синергетики. У статті характеризуються онтологічні та аксіологічні основи принципу альтернативності. Зокрема такі, як значення і сутність поняття, змістові складові, соціокультурні джерела, функції. Автор акцентує на тому, що виведення принципу альтернативності як політологічного закону передбачає інституційне забезпечення функціонування і розвитку демократії, запровадження демократичних процесів контролю за діяльністю влади з боку громадянського суспільства.