Образ моря в поэзии Эмили Дикинсон

Abstract

У статті розглядається образ моря в поезії Эмілі Дікінсон. До цього образу у своїх творах звертались багато поетів. Могутня і прекрасна, жива, вічно в русі морська стихія краще всього передає бурхливу, бунтівну, повну пристрастей і сумнівів душу людини. Уперше море було оспіване ще в античні часи. З розвитком лiтератури розвивався i образ моря у поезїї . Морські романи, морські повісті дуже органічно вписалися в культурно-літературний рух у рамках американського романтизму, сенс якого полягає в художньо-філософському освоєнні Америки. Потужний потік цього літературного напряму захопив і Е. Дікінсон, одним з улюблених образів якої є море. Море в її ліриці – передусім філософська метафора, що “диктується” законами поетичної творчості і особливостями індивідуальної манери поетеси.В статье рассматривается образ моря в поэзии Эмили Дикинсон. К данному образу в своих произведениях прибегали многие поэты. Могучая и прекрасная, живая, вечно в движении морская стихия лучше всего передает бурную, мятежную, полную страстей и сомнений душу человека. Впервые море было воспето еще в античные времена. С развитием литературы развивался и образ моря в поэзии. Морские романы, морские повести весьма органично вписались в культурно-литературное движение в рамках американского романтизма, смысл которого заключается в художественно-философском освоении Америки. Мощный поток этого литературного направления захватил и Э. Дикинсон, одним из любимых образов которой является море. Море в ее лирике – прежде всего философская метафора, “диктуемая” законами поэтического творчества и особенностями индивидуальной манеры поэтессы.The article deals with the image of a sea in Emily Dickinson’s poetry. Many poets addressed to the image in their works. Mighty and wonderful, living and constantly moving the sea element best of all represents a stormy, restless soul of a man. For the first time a sea was glorified yet in ancient times. With development of literature the image of a sea developed in poetry. Marine novels, marine stories blended very organically with the cultural literary movement within the limits of American romanticism the sense of which consists in the artistically-philosophical mastering of America. The powerful stream of this literary direction carried away E. Dickinson, one of favourite images of which is a sea. A sea in her lyric poetry – is foremost a philosophical metaphor, “dictated” by the laws of poetic works and the features of the poetess’ individual manner.