Наративні стратегії та напрямки англомовної історіографії близькосхідної політики Російської імперії (кінець XIX – початок XXI ст.)

Abstract

У статті визначено особливості радянської бінарної історіографічної класифікації англомовних наукових розвідок з історії Східного питання та зазначено причини необхідності перегляду її критеріїв. Спираючись на теоретичний апарат наратології, автор пропонує аналіз консервативної та ліберальної оповідних стратегій, що прослідковуються у творах англо-американських істориків. Варіанти їхнього використання дозволяють говорити про існування традиційного та ревізіоністського напрямків англомовної історіографії близькосхідної політики Російської імперії.В статье обозначены особенности советской бинарной историографической классификации англоязычных научных исследований по истории Восточного вопроса и указаны причины необходимости пересмотра ее критериев. Опираясь на теоретический аппарат нарратологии, автор предлагает анализ консервативной и либеральной повествовательных стратегий, которые прослеживаются в работах англо-американских историков. Варианты их использования позволяют говорить о существовании традиционного и ревизионистского направлений англоязычной историографии ближневосточной политики Российской империи.The article defines the features of the Soviet binary historiographical classification of the English-language studies of history of the Eastern Question. The reasons that necessitate the revision of its criteria are suggested. Grounding on the theoretical apparatus of narratology, the author offers an analysis of conservative and liberal narrative strategies which can be traced in the works of Anglo-American historians. The application of these strategies enables to trace the existence of the traditional and revisionist trends of the English-language historiography of the Middle East policy of the Russian Empire.