«Что за прεжнихъ гεтмановъ рεзиденцїӕ гεтманскаӕ была в Батуринѣ»: спроба віднови гетьманської столиці за Данила Апостола

Abstract

У статті подаються документи, виявлені в архівних російських та українських рукописних збірках, що стосуються питання причин та мотивацій перенесення гетьманської резиденції з офіційного Глухова до мазепинського Батурина. Публікація трьох документів 1729–1734 рр. дає змогу суттєво розширити та доповнити дані до просопографічного портрета тодішньої козацької старшини, простежити головні риси політико-культурної орієнтації, ментальності та поведінки еліти козацького Гетьманату під владою Російської імперії.В статье предоставлены документы, выявленные в архивных российских и украинских рукописных собраниях, касающиеся вопроса причин и мотиваций переноса гетманской резиденции с официального Глухова в мазепинский Батурин. Публикация трех документов 1729–1734 гг. дает возможность существенно расширить и дополнить данные к просопографическому портрету тогдашней казацкой старшины, проследить главные черты политико-культурной ориентации, ментальности и поведения элиты казацкого Гетманата во власти Российской империи.Published documents that were discovered in Russian and Ukrainian archival collections dealing with the questions of reasons and motivations of Hetman official residence transfer from Hlukhiv to Mazepa’s Baturyn. The publication of three documents from 1729 – 1734 gives an opportunity to widen and complete data to the Cossack’s (starshyna) Staff officers prosopographycal portrait of that time. Materials give an opportunity to trace main features of the political and cultural orientation, mentality and behavior of the Cossack Hetmanate’s elite under the rule of Russian Empire.