Управление мощностью циклических движений и их мышечным обеспечением при гребле (исследование на симуляторах гребли)

Abstract

С участием 25 элитных спортсменов, специализирующихся на академической гребле, исследовали соотношение мощности гребка и частоты гребных движений при различных режимах и условиях выполнения работы. Две серии тестов проводили на симуляторах гребли с одновременной регистрацией механографических характеристик (в частности, суставных углов) и ЭМГ-активности широких наборов мышц, вовлеченных в реализацию данного вида локомоторной активности. Тестовые задания включали в себя определение максимальной мощности гребков, контролируемое ступенчатое повышение мощности последних, прохождение тест-«дистанции» с максимальной скоростью и выполнение гребных движений с наличием визуальной обратной связи (отражением характеристик моторной активности на мониторе) и с вариацией величины внешней нагрузки. Показано, что повышение мощности гребков при всех режимах работы достаточно жестко связано с приблизительно пропорциональным увеличением частоты гребных движений; субъективно удобная частота таких циклических движений повышается с увеличением внешней нагрузки. В условиях произвольной инициации гребных движений с наличием обратной связи, дающей информацию об их характеристиках, испытуемые были способны раздельно контролировать мощность и частоту гребных движений. Интенсивность ЭМГ-активности мышц, вовлеченных в реализацию отдельных гребных движений, была связана в основном со скоростью движения, а не с мощностью гребка. Таким образом, весьма жесткая взаимосвязь мощности и частоты при гребле имеет в достаточной степени универсальный характер и может нарушаться только в случае дополнительного введения некоторых внешних условий. Величина этого соотношения имеет в значительной степени индивидуальный характер и может быть использована для характеристики рабочей производительности спортсменов и их функционального состояния.

За участю 25 елітних спортсменів, які спеціалізувалися на академічному веслуванні, досліджували співвідношення потужності гребка і частоти гребних рухів при різних режимах та умовах виконання роботи. Дві серії тестів проводили на симуляторах веслування з одночасною реєстрацією механографічних характеристик (зокрема, суглобових кутів) і ЕМГ-активності широких наборів м’язів, залучених у реалізацію даного виду локомоторної активності. Тестові завдання включали в себе визначення максимальної потужності гребків, контрольоване ступінчасте підвищення потужності останніх, проходження тест-«дистанції» з максимальною швидкістю та виконання гребних рухів із наявністю візуального зворотного зв’язку (візуальним відображенням характеристик моторної активності на моніторі) та з варіацією зовнішнього навантаження. Показано, що підвищення потужності гребків при всіх режимах роботи достатньо жорстко пов’язано з пропорційним збільшенням частоти гребків рухів; суб’єктивно зручна частота таких циклічних рухів підвищується зі збільшенням зовнішнього навантаження. В умовах довільної ініціації гребних рухів із наявністю зворотного зв’язку, котрий дає інформацію щодо їх характеристик, випробувані були здатні роздільно контролювати потужність і частоту гребних рухів. Інтенсивність ЕМГактивності м’язів, залучених у реалізацію окремих гребних рухів, була пов’язана в основному зі швидкістю руху, а не з потужністю гребка. Таким чином, жорсткий взаємозв’язок потужності і частоти при веслуванні має в достатній мірі універсальний характер і може порушуватися тільки в разі додаткового введення деяких зовнішніх умов. Величина цього співвідношення має в значній мірі індивідуальний характер і може бути використана для характеристики продуктивності спортсменів та їх функціонального стану.