Вибори цехмістрів у Гетьманщині в першій половині ХVIII ст.

Abstract

У статті розглядається питання обрання цехмістрів ремісничих цехів у першій половині ХVIII ст. Проаналізовані ревізії та фіскальні відомості Полтавського полку 1718, 1721, 1722, 1726 рр. і Прилуцького полку 1729, 1731, 1740 рр. З’ясовано, що цехмістрів, у переважній більшості, переобирали щорічно. Виділені окремі особливості виборів: можливість переобрання через смерть та вибуття з цеху, вибори нової пришлої до цеху людини через незначний проміжок часу. Простежений рух по ієрархічній драбині у цеху, від ключника до цехмістра. Показано, що цехмістром не обов’язково обирали заможну людину і що перебування на цій посаді не призводило до покращення матеріального становища. Цехмістри не могли належати до «патриціату» міста, оскільки не становили малої соціальної групи. Їхня участь у громадському (управлінському) житті міста скоріше показує «демократичність» ранньомодерного міста Гетьманщини, ніж його «класову сутність».

В статье рассматривается вопрос о выборах цехмистров ремесленных цехов в первой половине ХVIII в. Проанализированы ревизии и фискальные ведомости Полтавского 1718, 1721, 1722, 1726 гг. и Прилукского полков 1729, 1731, 1740 гг. Цехмистров, в основном, перевыбирали ежегодно. Определены отдельные особенности выборов: возможность перевыборов из-за смерти, выхода из цеха, выбора нового человека через незначительный промежуток времени. Прослежена возможность движения по иерархической лестнице от ключника к цехмистру. Показано, что цехмистром не обязательно выбирали богатого человека и что пребывание на этой должности не приводило к улучшению материального положения. Цехмистры не могли принадлежать к «патрициату» города, поскольку не составляли малой социальной группы. Их участие в общественной жизни города скорее показывает демократичность раннемодернового города Гетманщины, нежели его «классовую сущность».

The question of the head-workshops’ election in the early 18th century is observed in the article. The revisions and fiscal statements of the Poltava district in 1718, 1721, 1722, 1726 and the Pryluky district in 1729, 1731, 1740 are analyzed. In most cases the head-workshops’ elections took place each year. Some specific features of the elections are outlined: re-election in case of a death or leaving the workshop, election of a newcomer in a while. The possibility of promoting is traced. The author emphasized that not only a rich person could become a head-workshop and this position didn’t give much money. The head-workshops couldn’t belong to the city aristocracy, as they were not a small social group. Their participation in public city life rather demonstrates democracy of an early modern Hetmanshchina city than its «class nature».