"Народні оповідання" Марка Вовчка: втрати, пошуки, знахідки

Abstract

У статті досліджено історію автографа “Народних оповідань” Марка Вовчка, який складався з дванадцяти творів. Ця історія охоплює понад півтора століття й формально ділиться на кілька етапів: створення (1857), виявлення автографа в архіві авторки після її смерті (1907), пізніша втрата, поява в Канаді після Другої світової війни автографа одного з дванадцяти оповідань (1957), виявлення фотокопії автографа. На основі останньої знахідки з’ясовано особливості оригіналу та скориговано окремі спостереження Василя Доманицького й Богдана Лепкого щодо автографа.

The paper studies the history of the autograph of Marko Vovchok’s “Folk Tales” which included twelve texts. This history covers over century and a half and can be divided into several stages: composition (1857), posthumous discovery of the autograph in the penwoman’s archive (1907), subsequent loss, emergence of one the twelve tales’ autograph in Canada after the Second World War (1957), and the discovery of the autograph’s photocopy. On the basis of the latter fi nding, the paper reconstructs some features of the original manuscript and specifies some observations of Vasyl Domanytsky and Bohdan Lepky who have examined the autograph earlier.

В статье исследована история автографа “Народних оповідань” Марко Вовчок, который включал 12 рассказов. Эта история охватывает более полутора веков и формально делится на несколько этапов: создание (1857), обнаружение в архиве писательницы после ее смерти (1907), последующая утеря, появление в Канаде после Второй мировой войны автографа одного из двенадцати рассказов (1957), обнаружение фотокопии автографа. На основании последней находки установлены особенности оригинала и откорректированы некоторые наблюдения Василия Доманицкого и Богдана Лепкого над автографом.