Питання термінології в неказковій прозі

Abstract

У статті розглядається масив народної прози з погляду жанрології. Ідеться про легенди, перекази та оповідання в інтерпретації провідних українських дослідників (І. Франко, В. Гнатюк, Ф. Колесса, Г. Сухобрус, С. Мишанич). За основу для диференціації вони брали наявність або відсутність вірувань. Важливими маркерами для цього були персонажі – міфічні чи християнські герої, історичні особи чи звичайні люди. Немалу роль відігравала часова дистанція змалювання подій (минулий, теперішній час), а також епічна позиція оповідача (безпосередній учасник подій або ні). Представлено критичний погляд учених стосовно терміна «наратив» (О. Ткачук та ін). Викладено дискусійні положення міжнародних фахівців щодо «меморату», «хронікату», «фабулату», які виражають специфічну форму повідомлень. Цю термінологію запропонував шведський учений К. Сидов. У центр розмежування він поклав функцію жанрів: «меморат» – особисте повідомлення власного переживання, «фабулат» – насичена домислами інформація про подію, «хронікат» – послідовність передачі фактів. Інші терміни: «новелат», «химерат», «фікт». Однак і «меморат», і «фабулат» не є окремими жанрами, а представляють форму передачі події. Жанрологічні питання в цій ділянці досі залишаються дискусійними. Мета статті – критично проаналізувати практику розмежування фольклорної прози. Для цього використано історичний та загальнотеоретичний методи дослідження.The corpus of folk prose is considered in the article from the point of view of genre studies. It is about legends, lore, and stories interpreted by leading Ukrainian researchers (I. Franko, V. Hnatiuk, F. Kolessa, H. Sukhobrus, S. Myshanych). They have used the presence or absence of beliefs as a basis for differentiation. The characters have been considered as important markers. These are mythical or Christian heroes, historical figures, or ordinary people. A considerable role is played by the temporal remoteness of the event's depiction (past, present time), as well as the epic position of the narrator (a direct participant of the events or not). The critical view of scientists regarding the term narrative is submitted (O. Tkachuk and others). The debatable positions of international experts regarding memorate, chronicle, and fabulate, expressing a specific form of messages, are outlined. This terminology is proposed by the Swedish scientist K. Sydov. He has placed the function of genres at the center of the distinction: memorate is a personal message of one’s own experience, fabulate is information about an event full of conjecture, and chronicle is a sequence of conveying facts. However, memorate as well as fabulate are not discrete genres but rather represent a form of event rendering. The issues of genre studies in this area are still debatable. The purpose of the article is to present a critical analysis of the practice of distinguishing folklore prose. Historical and general theoretical research methods are used.