Квадратичная температурная зависимость магнитосопротивления чистых монокристаллов вольфрама в условиях статического скин-эффекта

Abstract

В интервале температур от 2 до 75 К и в магнитных полях до 80 кЭ измерено поперечное магнитосопротивление монокристаллов вольфрама с отношением сопротивлений ρ293 К / ρ4,2 К ≈ 75 000. В этих «размерных» кристаллах при низких температурах обнаружена квадратичная температурная зависимость магнитосопротивления ρxx. Показано, что наблюдаемая квадратичная зависимость ρxx(T) возникает в условиях статического скин-эффекта и является проявлением интерференционного механизма рассеяния «электрон–фонон–поверхность», как в чистых металлах без магнитного поля. Предложено качественное объяснение наблюдаемой зависимости.

В інтервалі температур від 2 до 75 К і в магнітних полях до 80 кЕ виміряно поперечний магнітоопір монокристалів вольфраму з відношенням опорів ρ293 К / ρ4,2 К ≈ 75 000. У цих «розмірних» кристалах при низьких температурах виявлена квадратична температурна залежність магнітоопору ρxx. Показано, що квадратична залежність ρxx(Т), що спостерігається, виникає в умовах статичного скін-ефекту і є проявом інтерференційного механізму розсіювання «електрон–фонон–поверхня», як в чистих металах без магнітного поля. Запропоновано якісне пояснення залежності, що спостерігається.

The transverse magnetoresistivity of tungsten single crystals with residual resistivity ratio ρ293K / ρ4.2K of about 75000 was measured in the temperature interval from 2 to 75 K and in magnetic fields of up to 80 kOe. It is found that at low temperatures these “size” crystals display a quadratic temperature dependence of magnetoresistivity ρxx. It is shown that the observed quadratic dependence ρxx(T) appears under static skin effect and is a manifestation of the interference scattering mechanism electron–phonon–surface, similar to what happens in pure metals without a magnetic field. A qualitative explanation of the observed dependence is proposed.