Патогенетическое значение протеолитических и цитокиновых механизмов при реперфузионном синдроме

dc.contributor.authorФедосов, М.И.
dc.contributor.authorФомочкина, И.И.
dc.contributor.authorКубышкин, А.В.
dc.contributor.authorБабанин, А.А.
dc.contributor.authorПылаева, Н.Ю.
dc.date.accessioned2013-06-03T15:05:28Z
dc.date.available2013-06-03T15:05:28Z
dc.date.issued2012
dc.description.abstractРозвиток експериментального реперфузійного синдрому супроводжується активацією в сироватці крові протеїназ, пригніченням їх інгібіторів і підвищенням концентрації основних прозапальних цитокінів. Активність протеїназ максимально зростає к 12 годинам після реперфузії і має тенденцію до зниження к 48 годинам після реперфузії у виживших тварин. Концентрація основних прозапальних цитокінів в сироватці крові досягає максимального рівня к 12 годинам (IL-1β) і к 24 годинам (IL-6, TNF-α) з подальшим зниженням к 48 годинам після реперфузії. Визначення показників активності протеїназ, їх інгібіторів та рівня прозапальних цитокінів може використовуватися в якості ефективних і показових біохімічних маркерів для визначення тяжкості стану і прогнозування результату критичного стану.uk_UA
dc.description.abstractDevelopment of an experimental reperfusion syndrome accompanied by activation of the serum proteinase, reduction of their inhibitors and increased concentrations of the main pro-inflammatory cytokines. Active proteases increases the maximum to 12 hours after reperfusion, and tends to decrease to 48 hours after reperfusion in surviving animals. The concentration of the major pro-inflammatory cytokines in the serum reaches the maximum level at 12 hours (IL-1β) and 24 hours (IL-6, TNF-α) with subsequent reduction to 48 hours after reperfusion. Determination of proteinase activity indicators, their inhibitors and the level of proinflammatory cytokines can be used as an effective and demonstration of biochemical markers to determine the severity of the condition and predict the outcome of the critical state.uk_UA
dc.identifier.citationПатогенетическое значение протеолитических и цитокиновых механизмов при реперфузионном синдроме / М.И. Федосов, И.И. Фомочкина, А.В. Кубышкин, А.А. Бабанин, Н.Ю. Пылаева // Таврический медико-биологический вестник. — 2012. — Т. 15, № 3, ч. 1 (59). — С. 354-357. — Бібліогр.: 16 назв. — рос.uk_UA
dc.identifier.issn2070-8092
dc.identifier.udc616.718+616-005.4+616-008.6+616-092.4-078
dc.identifier.urihttps://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/44667
dc.language.isoruuk_UA
dc.publisherКримський науковий центр НАН України і МОН Україниuk_UA
dc.relation.ispartofТаврический медико-биологический вестник
dc.statuspublished earlieruk_UA
dc.subjectОригинальные статьиuk_UA
dc.titleПатогенетическое значение протеолитических и цитокиновых механизмов при реперфузионном синдромеuk_UA
dc.title.alternativeПатогенетичне значення протеолітичних і цитокінових механізмів при реперфузійному синдроміuk_UA
dc.title.alternativePathogenetic significance of proteolytic and cytokine mechanisms in reperfusion syndromeuk_UA
dc.typeArticleuk_UA

Файли

Оригінальний контейнер

Зараз показуємо 1 - 1 з 1
Завантаження...
Ескіз
Назва:
92-Fedosov.pdf
Розмір:
328.96 KB
Формат:
Adobe Portable Document Format
Опис:
Стаття

Контейнер ліцензії

Зараз показуємо 1 - 1 з 1
Завантаження...
Ескіз
Назва:
license.txt
Розмір:
817 B
Формат:
Item-specific license agreed upon to submission
Опис: