О феноменологических моделях и прогнозе сейсмичности: оправдан ли пессимизм, обоснованы ли надежды

Abstract

Розглянуто деякі проблеми, а також методи моделювання і прогнозу сейсмічності. Увагу сконцентровано на феноменологічному підході. Підкреслено онтологічну складність дослідження реального геосередовища — відкритої нелінійної дисипативної системи, та багатофакторність впливу на неї фізичних полів зовнішнього походження. Викладення спирається на той факт, що самоорганізовані критичні системи є слабохаотичними. Суттєво, що на відміну від повністю хаотичних такі системи, в принципі, є відносно прогнозованими. Це привносить у розв’язок проблеми відомі перспективи, а в аналіз часових рядів (спостережуваних), які мають фрактальну структуру, — важливі деталі.

Some problems and methods of modeling and seismic activity forecast are considered. Attention is concentrated on phenomenological approach. Ontological complexity of the real geomedium studies is underlined — the open nonlinear dissipative dynamic system — and multifactor way of undergo of external physical fields. Recital is based on the fact that self-organized critical systems are slightly chaotic ones. It is sufficient that in contrast to completely chaotic ones such systems are in principle relatively long-term predictable. It brings to the solution of the problem definite perspectives, and to the analysis of temporal sets (observed ones) having fractal structure — important details.

Рассматриваются некоторые проблемы и методы моделирования и прогноза сейсмичности. Внимание концентрируется на феноменологическом подходе. Подчеркивается онтологическая сложность исследования реальной геосреды - открытой нелинейной диссипативной динамической системы - и многофакторность воздействия на нее внешних физических полей. Изложение опирается на тот факт, что самоорганизованные критические системы являются слабохаотическими. Существенно, что, в отличие от полностью хаотических, такие системы в принципе позволяют осуществлять их относительно долговременный прогноз. Это привносит в решение проблемы определенные перспективы, а анализ временных рядов (наблюдаемых), обладающих фрактальной структурой, - важные детали.