Особенности строения и формирования наноструктурированных форм углерода (к проблеме генезиса микрополикристаллических агрегатов)

Abstract

Рассматриваются экспериментальные модели природного синтеза алмазных поликристаллов в системах: металл—графит, углеводород—графит. В рамках теории протекания и симметрийного подхода к кристаллогенетическому процессу на основе теории потенциальной энергии объясняется структура и механизмы образования алмазных агрегатов. Различные углеродные образцы нанометрового размера (сферические и коалесцированные, похожие на луковицы, частицы углерода, фасеточные многогранные частицы, графитовые полосы и нанокристаллические алмазы) присутствуют в продуктах конверсии вместе с кристаллитами графита и алмаза микронного размера.

Розглядаються експериментальні моделі природньої синтези діямантових полікристалів у системах: метал—графіт, вуглеводень—графіт. У рамках теорії протікання й симетрійного підходу до кристалогенетичного процесу на основі теорії потенціяльної енергії пояснюється структура й механізми утворення діямантових аґреґатів. Різні вуглецеві зразки нанометрового розміру (сферичні й коалесцовані, схожі на цибулини, частинки вуглецю, фасеточні багатогранні частинки, графітові штаби і нанокристалічні діяманти) присутні в продуктах конверсії разом із кристалітами графіту й діяманту мікронного розміру.

Experimental models of natural synthesis of diamond polycrystals are considered in the following systems: hydrocarbon—graphite, metal—graphite. Within the scope of the theory of percolation and symmetry approach to crystallogenetic process on the basis of the theory of potential energy, the structure and mechanisms of diamond-aggregates formation are explained. As revealed, the various nanosized carbon species (spherical and coalesced onion-like carbon particles, faceted polyhedral particles, graphitic ribbons, graphitic folds, and nanocrystalline diamonds) are present in the conversion products together with micron-size crystallites of graphite and diamond.