Владно-партійна вертикаль ВКП(б) та КП(б)У в період Голодомору-геноциду українців

Abstract

Тоталітаризм радянської влади проявився із самого початку її встановлення. Після утворення СРСР усю повноту влади зосередила у своїх руках ВКП(б), що підпорядкувала собі комуністичні партії республік. Попри формальний демократизм з’їздів рад, які мали визначати політику партії, реальні повноваження належали ЦК, який делегував на з’їзди своїх представників для легітимізації своїх рішень. Партійне керівництво встановило контроль над державним апаратом, підпорядкувало собі незалежні структури громадянського суспільства: суди, пресу, профспілки, кооперативи тощо. Влада належала політ­бюро ЦК ВКП(б), у наказах якого часто використовували військову термінологію, що призводило до мілітаризації суспільної свідомості. Наприклад, винищення голодом українців пояснювали як «битву за врожай», «боротьбу за виконання плану» тощо. Функції ЦК КП(б)У полягали у впровадженні рішень, прийнятих загальносоюзним керівництвом. Й. Сталін не довіряв українському керівництву, тому оточував першого секретаря С. Косіора своїми ставлениками. Його залежне становище посилило повернення в Україну на початку 1933 року В. Балицького та П. Постишева. Останній обіймав посаду другого секретаря, унаслідок чого роль С. Косіора звелася, по суті, до номінальної. Кадрова політика партії мала на меті не допустити формування «горизонтальних відносин», які могли б призвести до втрати контролю над окремими регіонами. Саме тому ключовими критеріями для претендентів на партійні посади були не професійні чи особисті якості, а походження, відданість партії та ідеології, уміння виконувати директиви, отримані згори. Система органів на місцях, очолювана першими секретарями обласних комітетів партії, упроваджувала прийняті вищими інстанціями рішення. Крім того, щоб посилити вплив компартії в селах, при МТС було створено політвідділи, що підпорядковувалися не районним органам, а виконували особливі інструкції, які надходили із центру. Отже, створення владно-партійної вертикалі, інституту уповноважених та загонів активу було необхідним для того, аби не допустити втрати контролю над українським селянством та вчинити Голодомор-геноцид.

Totalitarianism of the Soviet authorities has manifested since the very beginning of its establishment. After the USSR had been created, the All-Union Communist Party (Bolsheviks), which subdued the Communist parties of constituent republics, gathered all political power. In spite of the formal democratism of Soviet Congresses, which should have determined the party’s policy, real power belonged to the Central Committee. The latter delegated its representatives to the congresses for legitimating its resolutions. Party leaders assumed control over the state apparatus, subordinated independent structures of civil society, such as courts, press, labour unions, cooperatives, etc. Power belonged to the Political Bureau of the Central Committee of the All-Union Communist Party (Bolsheviks), which used military terms in its orders, leading to militarizing the social consciousness. For example, forced starvation of Ukrainians was called the battle for harvest, struggle for plan fulfillment, etc. Functions of the Central Committee of the All-Union Communist Party (Bolsheviks) consisted in implementing decisions made by all-Union leaders. Joseph Stalin was mistrustful of the Ukrainian authorities; therefore, he surrounded the First Secretary of the Communist Party of Ukraine, Stanislav Kosior, with his protégés. Moreover, his subordinate position has been heightened by Vsevolod Balytskyi and Pavel Postyshev returning to Ukraine in early 1933. The latter held then the post of the Second Secretary, resulting in Kosior’s role being virtually nominal. The party’s personnel policy was aimed at preventing the formation of horizontal relations, which could lead to a loss of control over certain regions. That is why the key criteria for candidates for party positions were a contender’s origin, devotion to the party and its ideology, and the ability to follow directives from above, rather than professional or personal qualities. The system of local bodies, headed by the first secretaries of the party’s regional committees, implemented the decisions made by the higher authorities. In addition, in order to strengthen the Communist Party’s influence in villages, political departments were set up at machine-tractor stations. They were not subordinated to the district authorities but followed special instructions sent down from the centre. Thus, the creation of an authority-and-party top-down command structure and the institution of authorized representatives and activists’ units was necessary in order to prevent the loss of control over the Ukrainian peasantry and to commit the Holodomor-Genocide.