Письма Вацлава Строньского к Зое Xоруженко в фонде Государственного архива в Пѐтркуве Трибунальском

Abstract

Выявленные в Государственном Архивe в Пѐтркуве Трибунальском письма Вацлава Строньского – активного коммунистического деятеля и высокопоставленного государственного служащего Украинской Социалистической Советской Республики к своей любимой – Зое Xоруженко, которые впервые вводятся в научный оборот, представляют собой особый, уникальный вид исторического источника. В фонде Повятовое Староство Петркувское 1919-1939 находятся несколько писем и две телеграммы. Это личная корреспонденция, которая характеризует отношение Вацлава к Зое. Однако, читатель не увидит типичной переписки влюбленных. Oна скорее показывает несчастливую любовь мужчины к женщине, в которой увлечение уступает место чувствам разочарования и неудачи, а любовь – горечи и тоске.

Виявлені в Державному архіві у Петркуві Трибунальському листи Вацлава Стронського – активного комуністичного діяча і високопоставленого державного службовця Української Соціалістичної Радянської Республіки до своєї коханої – Зої Хоруженко, які вперше вводяться до наукового обігу, являють собою унікальний вид історичного джерела. У фондах Повітове староство Петркувське 1919-1939 знаходяться декілька листів і дві телеграми. Це особиста кореспонденція, яка характеризує ставлення Вацлава до Зої. Однак, читач не побачить типового листування закоханих. Воно скоріше показує нещасливе кохання чоловіка і жінки, в якому захоплення поступається почуттю розчарування і невдачі, а кохання – гіркоті та смутку.

Przechowywane w Archiwum Państwowym w Piotrkowie Trybunalskim listy Wacława Strońskiego – aktywnego działacza komunistycznego i wpływowego urzędnika państwowego Ukraińskiej Socjalistycznej Republiki Radzieckiej do swojej ukochanej – Zoi Chorużenko, które po raz pierwszy zostały oddane do publikacji, stanowią szczególny i unikatowy rodzaj źródła historycznego. W zespole Starostwo Powiatowe Piotrkowskie 1919-1939 znajduje się kilka listów i dwa telegramy. Ich treść ma charakter prywatny i opisuje uczucie Wacława do Zoi. Czytelnik nie ma jednak do czynienia z typową korespondencją miłosną niemogących żyć bez siebie kochanków. Są to raczej listy pokazujące niespełnione uczucie mężczyzny do kobiety, w której fascynacja ustępuje uczuciom zawodu, rozczarowania i niespełnienia, a miłość rozgoryczeniu i tęsknocie.