Трансформація символічного простору міста Галича в другій половині ХХ – на початку ХХІ ст.

Abstract

У статті досліджується трансформація символічного простору міста Галича в другій половині XX – на початку XXI ст. Робота базується на аналізі архівних та історичних документів, польових матеріалів автора, зібраних методом включеного спостереження впродовж 2022–2023 років. Термін «символічний простір» сьогодні застосовується в різних наукових дослідженнях: у культурній антропології (О. Гриценко, Г. Бондаренко), семіології (Р. Барт), в урбаністиці (Е. Соджа, Р. Чапайтане та ін.), вітчизняній соціології (В. Середа, О. Обухова). Планування та архітектура міста, його ландшафт, топоніміка, пам’ятники та елементи зовнішнього оформлення вулиць, площ і будівель складають загалом символічний простір, у якому формується колективна пам’ять, ідентичність та соціальна динаміка місцевих спільнот. У 30-х роках XX ст. в міському просторі Галича домінували культові споруди: греко-католицька церква Різдва Христового (XIV ст.), римо-католицький костел Успіння Найсвятішої Панни Марії, православний храм Cвятого Володимира, синагога та караїмська кенаса, відображаючи таким чином тогочасний етнічний та конфесійний склад населення міста. На Замковій горі зберігалася частина мурів Галицького замку, засвідчуючи історичне значення міста. Після приєднання до Радянського Союзу (вересень 1939 р.) починається процес комунізації: відбулося перейменування вулиць, площ, на яких постали радянські пам’ятники. Культові споруди були знищені або переобладнані. Єдиним діючим храмом залишилася церква Різдва Христового, що примусово стала православною. Звичною в побуті містян стала участь у парадах, мітингах на честь радянських свят. З’явилася традиція покладання квітів молодожонами до пам’ятника Леніну. Центральна частина міста була в цей час зоною офіційних, формальних подій ідеологічного змісту, улюбленим місцем родинного, молодіжного дозвілля, простором для неформальної комунікації залишалася Замкова гора. Суттєві трансформації міського публічного простору м. Галича починають відбуватися після встановлення державної незалежності України. У 1990 році було демонтовано пам’ятник Леніну, центральна площа міста отримала назву Майдан Різдва. У 1988 році на площі з’явилася монументальна кінна скульптура короля Данила Галицького, триває процес перейменування вулиць. Збудовано нові храми, каплиці (понад 20), на міських будинках установлено ряд меморіальних дощок, пам’ятних знаків учасникам українського національного спротиву, громадським і культурним діячам міста та краю (близько 10). Дев’ять анотаційних дощок присвячено воїнам, що загинули в російсько-українській війні. Майдан Різдва сьогодні є основним символічним простором міста, місцем, де відбуваються різні активності, комунікації (як громадські, так і приватні). Важливе місце в культурному житті Галича продовжує займати Галицький замок. Тут відбувається багато знакових наукових та культурних подій, що репрезентують українську історичну, музичну спадщину, впливають на формування ідентичності місцевого населення.

The transformation of the symbolic space of the city of Halych from the second half of the 20th century to the beginning of the 21st century is investigated in the article. The work is based on the analysis of archival and historical documents, and field materials collected by the author through the method of participant observation during the 2022–2023. The symbolic space term is used currently in various scientific studies: in cultural anthropology (O. Hrytsenko, H. Bondarenko), in semiotics (R. Barthes), in urban studies (E. Soja, R. Čepaitienė and others), in Ukrainian sociology (V. Sereda, O. Obukhova). The planning and architecture of the city, its landscape, toponymy, monuments as well as the elements of the external design of the streets, squares, and buildings are used together to create a symbolic space, where collective memory, identity, and social dynamics of local communities are formed. In the 1930s, the places of worship dominated in the urban space of Halych: the Greek-Catholic Church of Christmas (the 14th century), the Roman-Catholic Church of the Assumption of the Blessed Virgin Mary, St. Volodymyr’s Orthodox Church, the synagogue and the Karaite Kenesa, thus reflecting the ethnic and confessional structure of the population of the city. Part of the walls of Halych Castle is preserved on Castle Hill, being the evidence of the historical significance of the city. The process of communization started after the incorporation into the Soviet Union (September 1939): streets and squares were renamed, and Soviet monuments were erected. The places of worship are destroyed or re-equipped. The Church of Christmas has become an Orthodox one forcibly and the only active. Participation in parades and meetings to commemorate the Soviet holidays has become a common practice for the population. A tradition to lay flowers at the monument to Lenin by the newly wedded couple has appeared. The central part of the city is a zone of official, formal events of ideological matters at that time as well as the Halych Castle remains a favorite place of family, youth leisure, and the space for informal intercourse. Essential transformations of the urban public space of the city of Halych started after Ukraine gained independence. In 1990 the monument to Lenin was dismantled and the central square of the city has got the Christmas Square name. In 1988 a monumental equestrian sculpture of King Danylo Halytskyi appeared there. The process of streets’ renaming continues. New churches and chapels (over 20) are built, a number of commemorative plaques and monuments to the participants of the Ukrainian national resistance, and public and cultural figures of the city and the region (about 10) have been placed on municipal houses. Nine memorial annotation plaques are dedicated to soldiers who died in the Russian-Ukrainian war. Christmas Square today is the main symbolic space of the city, a place where various activities and communications take place (both public and private). Halych Castle continues to occupy an important place in the cultural life of the city. Many significant scientific and cultural events representing Ukrainian historical and musical heritage occur here, influencing the formation of the identity of the local population.