Динаміка розвитку національних меншин та етнічних груп в Україні на початку ХХІ століття

Abstract

У статті «Динаміка розвитку національних меншин та етнічних груп в Україні на початку ХХІ ст.» розглядається проблема інтеграції національних спільнот іноетнічного походження в українське суспільство. В Україні ще з радянських часів активно експлуатували міф про 130 народів, залучаючи здебільшого одиноких представників різних етносів, які з тих чи інших причин перебували в країні. Це робилося з метою переконати світ, що українці не можуть претендувати на самостійність та незалежність. Але національна свідомість більшості населення і статистичні дані переконливо свідчать, що в Україні навіть за застарілим переписом 2001 року українців проживає близько 80 %, а за останніми соціологічними дослідженнями ця цифра наближається до 90 %. В Україні доволі багато нечисленних етнічних спільнот – мігрантів радянського періоду, коли відбувалося цілеспрямоване перемішування населення з метою створення загальнорадянської спільноти СРСР. Під час різних історичних подій, військових протистоянь і політичних амбіцій окремих «вождів», не питаючись саме населення, його неодноразово депортували, переселяли, змушували покидати рідні домівки. Водночас утворювалися анклави, переважно на пограниччі, іноетнічного населення, яке нині проживає на території України. Компактність цих груп, давність проживання, збереження своєї національної ідентичності дають нам підстави визнати п’ять національних меншин в Україні, а саме – росіян, молдован, румунів, угорців, болгар. Україна докладає максимум зусиль для забезпечення їхніх культурно-освітніх потреб. Їхнє представництво на всіх рівнях виконавчої та законодавчої влади також більш ніж очевидне. Вони користуються усіма правами громадян України і жодних утисків за етнічною ознакою не спостерігалося. В Україні також проживають певні етнічні групи, які переважно живуть розпорошено в містах, мають украй малу чисельність, але прагнуть до утворення своїх культурних товариств і Україна їм у цьому також допомагає. До цих груп можна віднести євреїв, поляків, вірмен, греків та деяких інших. Вони значною мірою зросійщені, втратили рідну мову і тепер Міністерство освіти і науки України допомагає їм її відродити. Для цього за державний кошт видає підручники для шкіл і словники. Щоб інтегрувати етнічні спільноти в українське суспільство самої толерантності українців замало. Варто більше приділяти уваги взаємному пізнанню культур і вивчати державну мову, яка дасть великі можливості для розвитку всіх етнічних спільнот.The problem of integration of national communities of non-ethnic origin into the Ukrainian society is considered in the article. Since the Soviet times, a myth about 130 nations has been actively developed in Ukraine. Mainly, separate representatives of different ethnic groups staying in the country for various reasons have been attracted. The purpose was to urge the world that Ukrainians can’t pretend to their independence and autonomy. However, national consciousness of most of the population and statistical data demonstrate decisively that according to the remote population census of 2002, about 80% of Ukrainians live in Ukraine, and current sociological researches show that now it is approximately 90 %. In Ukraine, there are lots of small ethnic communities – migrants of the USSR, when the population was intentionally mixed up for the creation of an all-Soviet community of the USSR. In the course of history, military resistance and political ambitions of some “leaders” the Ukrainian people, without their consent, have repeatedly deported, resettled, and forced them to leave their homes. At the same time, the enclaves have occurred, mainly on the borderlands. They included the non-ethnic population that still lives on the territory of Ukraine. Their density, long time of living, and maintenance of their national identity allow to define of several national minorities in Ukraine. Conveniently, they may be classified as Russian, Moldovan, Romanian, Hungarian, and Bulgarian ethnic communities. Ukraine makes great efforts to provide the cultural and educational requirements of the national minorities. They are represented at all levels of the executive and legislative branches. They have the same rights as other citizens of Ukraine, and there is no oppression on ethnic grounds against them. Also, there are other small ethnic groups living previously in towns and trying to organize their cultural societies; Ukraine maintains its interests as well. Among them we may mention the Jewish, Poles, Armenians, Greeks, etc. They are Russified considerably, lost their native language, and now the Ministry of Education and Science of Ukraine helps them to revive their forgotten language through the publication of school books and dictionaries at public expense. However tolerant attitude of Ukrainian people is not enough to integrate ethnic communities into Ukrainian society. It is necessary to pay more attention to the mutual study of cultures and learn the state language, which affords opportunities for the development of all ethnic minorities.