Семантика днів тижня: четвер у міфологічних уявленнях слов’ян (за матеріалами замовлянь)

Abstract

У статті запропоновано авторську інтерпретацію семантики четверга в контексті слов’янської міфології. Семантичні властивості цього дня тижня розгортаються в межах семантичного смислового ланцюжка: чіт / парний / чоловічий / позитивний / початок / відтворення / очищення. Ключовими, з погляду семантики, є четверги весняно-літнього періоду, пов’язані з ідеєю очищення та відтворення людини й сил природи.

В статье предлагается авторская интерпретация семантики четверга в контексте славянской мифологии. Семантические качества этого дня недели развиваются в пределах семантической смысловой цепочки: чет / парный / мужской / положительный / начало / возрождение / очищение. Ключевыми, с точки зрения семантики, являются четверги весенне-летнего периода, соотносимые с идеей очищения и возрождения человека и сил природы.

The article offers the author’s interpretation of the semantics of Thursday (the fourth day of the week) in the context of Slavic mythology. The semantic characteristics of this day of the week unfold within the semantic chain: even / pair / male / positive / beginning / reproduction / depuration. The spring-and-summer period’s Thursdays relating to the idea of Man’s and Nature’s purification and reproduction are the key ones in terms of semantics.