Народність і народний характер як літературно-естетичні поняття в українській критиці 30 - 40-х років ХІХ ст.

Abstract

У статті проаналізовано зміст і функції понять “народність” і “народний характер” у контексті формування новочасного художнього мислення та усвідомлення національної своєрідності української літератури. Зазначено, що в літературно-критичній думці 30–40-х років ХІХ ст. національне постає як необхідний (“природний”) елемент естетичної свідомості, а творення народних характерів – як один із основних засобів художнього узагальнення.

The article analyzes the meaning and functions of the concepts “nation” and “national character” in the context of modern artistic consciousness formation and of the recognition of national identity in Ukrainian literature. The author shows that the category of “nation”, in literary and critical thought of the 1830-40s, appeared as a necessary (“natural”) element of aesthetic consciousness, and that the creation of “national characters” belonged to basic means of artistic generalization.

В статье проанализировано содержание и функции понятий “народность” и “народный характер” в контексте формирования нового художественного мышления и осознания национального своеобразия украинской литературы. Отмечено, что в литературно-критической мысли 30–40-х годов XIX в. национальное выступает как необходимый (“естественный”) элемент эстетического сознания, а создание народных характеров – как одно из основных средств художественного обобщения.