Українці в Башкортостані: історико-культурний досвід малої етнічної групи

Abstract

У статті досліджується історико-культурний досвід життя українців у поліетнічному середовищі Башкортостану. Аналізуються історія заселення краю, демографічні, соціокультурні, ідентифікаційні процеси серед української спільноти республіки. Українська етнокультурна спадщина розглядається в контексті міжетнічної взаємодії, її взаємовпливу з традиційними культурами автохтонних народів. Башкортостан в силу історичних факторів належав до тих регіонів Росії, де сформувався один із найбільших анклавів українського населення (у 1930-х роках –100 тис.). За даними перепису 2010 року – 39 875 осіб. Джерельну базу статті, окрім історичних джерел, складають матеріали фольклорно-етнографічних експедицій, що проводилися авторами статті в українських селах республіки в 1970–2016 роках (В. Бабенко) та у 2011–2016 роках (М. Пилипак, Д. Чернієнко). Перша хвиля переселенського руху в Південне Приуралля почалася в 1630-х роках, коли для будівництва фортець на нових південно-східних кордонах Російської держави залучали козаків та селян. У серпні 1739 року було видано указ про переселення в Оренбурзьку губернію «черкас», або українців. Наприкінці ХVІІІ – на початку ХІХ ст. відбулися нові хвилі переселень, сформувалися три основні ареали розселення українців: у Белебеївському повіті (52,8 % від загальної кількості українців в Уфимській губернії), у Стерлітамакському повіті (21,29 %), в Уфимському повіті (21,38 %). До початку 1960-х років українське населення традиційно було сільським; за даними 2002 року міські мешканці вже складали 80,14 %. У 1941–1943 роках в евакуації в Уфі перебували Академія наук УРСР (18 наукових інститутів), творчі спілки, театри та провідні музеї. Українські науковці, письменники, актори, співаки, художники зробили значний внесок у розвиток науки і культури Башкирії. Уже в першій чверті ХХ ст. розпочався процес мовної асиміляції українців за рахунок витіснення української мови з усіх сфер життя.

The historical-cultural experience of Ukrainians’ life in the polyethnic surroundings of Bashkortostan is investigated in the article. The history of regional settlement, demographic, socio-cultural, and identification processes among the representatives of the Ukrainian community of the republic is analyzed. Ukrainian ethno-cultural heritage is considered in the context of interethnic cooperation, its interplay with the traditional cultures of indigenous nations. Because of the historical factors, Bashkortostan belongs to those regions of Russia, where one of the largest enclaves of Ukrainian population (in the 1930s –100,000) has been formed. According to the census figures of 2010 39 875 persons. The source base of the article consists of the historical sources, materials of folklore-ethnographic expeditions, conducted by the article authors in the Ukrainian villages of the republic in the 1970–2016 (V. Babenko) and in 2011–2016 (M. Pylypak, D. Cherniyenko). The first wave of the migrant movement to the Southern Ural started in the 1630s, when the Cossacks and peasants were attracted to build fortresses on the new south-east boundaries of the Russian state. In August 1739, a decree on the resettling of Cherkasy or Ukrainians was issued. In the late ХVІІІth – early ХІХth centuries, new waves of migrations occurred. Three main areas of Ukrainian settlement have been formed in Belebeyivskyi district (52.8 % of the total number of Ukrainians in Ufa province), Sterlitamakskyi district (21.29 %), and Ufa district (21.38 %). Till the beginning of the 1960s Ukrainian population was traditionally rural. According to the information from 2002, urban inhabitants make up 80.14 %. In 1941–1943 Academy of Sciences of the Ukrainian SSR (18 scientific institutes), creative societies, theatres, and leading museums were evacuated to Ufa. Ukrainian scientists, writers, actors, singers, and artists have made a considerable contribution to the development of science and culture of Bashkiria. The process of language assimilation of Ukrainians began in the first quarter of the ХХ century through the Ukrainian language suppression in all spheres of life.