Графіка Людмили Бруєвич 2000–2010-х років

Abstract

Графік Людмила Бруєвич належить до вітчизняних митців, які повністю сформувалися вже після 1991 року, більше того, вона – одна з найвідоміших та найпопулярніших художниць цього покоління, яка до того ж плідно працює та активно експонується як в Україні, так і за кордоном. Але наукове вивчення її доробку фактично лише розпочинається. У 2000 році Людмила Бруєвич уже була авторкою таких помітних творів, як «Ніч» (1991), серії «Спокій» («Коти», «Русалка», «Три риби», «Риба», «Ваза», усі – 1994 р.), «Танок вужів, або Нескінченність», «Доісторична тварина, або Дракон» (об. – 1997 р.). Протягом наступних двох десятиліть вона й далі зберігає вірність обраній техніці – офорт, ілюмінований аквареллю, причому з використанням лише чотирьох (максимально) кольорів: червоний краплак, смарагдовий зелений, вохра та золотий. Але у 2000–2010 роках в її графіці, порівняно з офортами 1990‑х років, відбулися помітні та важливі зміни. Відтепер головний образ – риба («Резервуар часу, або Риба, що поглинає час» (2000)), піраміда («Плин часу, або Українскі піраміди. Психоелевація душі» (2004), «Українська піраміда» (2005)), сонце («Сонечко» (2006)), сукня («Сукня» (2010)) – фактично стає лише «прозорою оболонкою» для численних сюжетних «клейм», або, як називає їх сама художниця, «ніш», у яких і закладено основну символіку твору. Поступово, але невпинно посилюються геометризація та умовність образів, причому їхня змістова насиченість одночасно збільшується та концентрується: «Зірка» (2006), «Геометрія кохання» (2012), «Мова землі» (2014). Водночас диптих «Мальва й Виноград» (2016) свідчить про бажання мисткині об’єднати та синтезувати різні манери, притаманні її графіці. Не можна не зазначити також появу в цьому диптиху окремих актуальних, майже політичних натяків. Усе це може означати початок нового, надзвичайно цікавого, етапу у творчості Людмили Бруєвич.

The graphic artist Liudmyla Bruyevych belongs to Ukrainian masters who have been formed completely after 1991, and what is more, she is one of the most well-known and popular painters of this generation. Besides, she works fruitfully and is actively exhibited both in Ukraine and abroad. However, the scientific study of her heritage started only in fact. In the 2000 Liudmyla Bruyevych has been already the authoress of such prominent works, as Night (1991), the series Calmness (Cats, Mermaid, Three Fish, Fish, Vase, all of the 1994), The Dance of Grass-Snakes, or Infinity, Prehistoric Animal, or Dragon (both of the 1997). During the next two decades, she kept further the adherence to chosen technique – etching, illuminated with water-colour with the use of only four (to the limit) colours: rose madder enamel, emerald green, ochre, and golden. However, at the same time, noticeable and important changes have taken place in her graphic arts in the 2000s – 2010s in comparison with the etchings of the 1990s. Henceforth, the main image – a fish (The Reservoir of Time, or Fish Engulfs Time (2000)), a pyramid (Course of Time, or Ukrainian Pyramids. Psychoelevation of the Soul (2004), Ukrainian Pyramid (2005), a sun (Small Sun (2006)), a dress (Dress (2010)) – becomes only “the transparent covering” for numerous plot “stamps”, or, as the artist herself calls them, “niches”, where the main symbolism of the work is put properly. The geometrization and conditional character of the images are strengthened by degrees, but unceasingly. At the same time, their content depth is increased and concentrated: A Star (2006), Geometry of Love (2012), Language of Land (2014). Simultaneously, the diptych Mallow and Grape (2016) affirms the desire of the artist to unite and synthesize different styles, inherent in her graphic arts. It is impossible not to mention also the appearance of separate topical, almost political hints, in this diptych. All these facts can denote the beginning of a new, unusually interesting period in the creative work of Liudmyla Bruyevych.