AI as a mitigator of information asymmetry within platform strategiarchy logic

Abstract

This paper aims to describe role of AI, deployed on a platform of strategizing, functions as a third party to mitigate information asymmetry within the framework of signaling theory. The entire history of human development can be viewed from the standpoint of the desire to overcome information asymmetry. This takes the significance of the category "information asymmetry" to a new level, demonstrating its universal nature. Thus, information asymmetry is a universal category that is an integral characteristic of the development of nature and society, as well as all possible types of communications between key actors: individuals, organizations, nature and AI. The four primary categories of actors (persons, organizations, nature, AI) give rise to 10 different types of interaction, which are divided into two groups (peer-level and hierarchical). Actors have different amounts of information, which describes information asymmetry. In turn, information asymmetry generates economic inequality. The negative effects of information asymmetry can be reduced in two strategic approaches: either by providing additional information to the less informed party, or by redistributing the economic benefits received by the more informed party in favor of the less informed party. Both of these strategic approaches can be implemented within the framework of the logic of platform strategiarchy using artificial intelligence. This assumes that all actors have formalized public strategies that are taken into account when concluding and implementing smart contracts. This approach can be considered as a further development of the provisions of the signaling theory (by M Spence), where public strategies play role of reliable signals.

Інформаційна симетрія в суспільстві є ідеальною ситуацією, що забезпечує мінімізацію транзакційних витрат. Проте в контексті Четвертої промислової революції відбуваються суперечливі процеси. У той час як інструменти для зменшення інформаційної асиметрії використовуються все частіше, постійно зростаючий обсяг інформації разом із засобами її спотворення фактично загострює проблему. Однак розвиток штучного інтелекту пропонує потенційні рішення для досягнення більшої інформаційної симетрії. Стаття має на меті описати роль штучного інтелекту, розгорнутого на платформі стратегії, функціонує як третя сторона для пом’якшення інформаційної асиметрії в рамках теорії сигналізації. Всю історію розвитку людства можна розглядати з позицій прагнення подолати інформаційну асиметрію. Це виводить значущість категорії «асиметрія інформації» на новий рівень, демонструючи її універсальний характер. Інформаційна асиметрія є універсальною категорією, яка є невід’ємною характеристикою розвитку природи та суспільства, а також усіх можливих типів комунікацій між ключовими акторами: індивідами, організаціями, природою та ШІ. Чотири основні категорії акторів (людини, організації, природа, штучний інтелект) створюють 10 різних типів взаємодії, які поділяються на дві групи (однорівневі та ієрархічні). Актори мають різну кількість інформації, що описує інформаційну асиметрію. У свою чергу, інформаційна асиметрія породжує економічну нерівність. Негативні наслідки інформаційної асиметрії можна зменшити за допомогою двох стратегічних підходів: або шляхом надання додаткової інформації менш поінформованій стороні, або шляхом перерозподілу економічних благ, отриманих більш поінформованою стороною, на користь менш поінформованої сторони. Обидва ці стратегічні підходи можуть бути реалізовані в рамках логіки платформної стратегіархії з використанням штучного інтелекту. Це передбачає, що всі суб’єкти мають формалізовані публічні стратегії, які враховуються при укладанні та реалізації смарт-контрактів. Такий підхід можна розглядати як подальший розвиток положень сигнальної теорії (М. Спенса), де публічні стратегії відіграють роль надійних сигналів.