Честь та злочин у кримінальному правосудді Руського воєводства XV ст.

Abstract

Уявлення про вищість шляхетської станової честі та відчуття станово-класової солідарності і кругової поруки, які були закріплені статутним правом і спиралися на відповідні судові процедури, були важливою передумовою значного ступеня соціальної толеранції шляхетського насильства та злочинності. У світлі аналізу процесів про честь та знеславлення спостерігаємо постійну динаміку та протиріччя між функціонуванням репутації як сфери усної комунікації і знання про особу з одного боку, та намаганням осіб із сумнівною славою утвердити або ж змінити власну репутацію через правові інструменти, санкції та усталені судові процедури. Як показують окремі свідчення, підтвердження репутації у контексті судового розгляду як факту права могло супроводжуватися свідомим приховуванням, фальшуванням та маніпуляцією незручними і ганебними фактами біографії.

Представление о верховенстве шляхетской сословной чести, чувство сословно-классовой солидарности и круговой поруки, которые были закреплены статутным правом и опирались на соответствующие судебные процедуры, были важной предпосылкой значительной степени социальной толерантности шляхетского насилия и преступности. В свете анализа процессов о чести и обесславливания наблюдаем постоянную динамику и противоречия между функционированием репутации как сферы устной коммуникации и знания о личности с одной стороны, и стремлением личностей с сомнительной славой утвердить или же изменить собственную репутацию с помощью правовых инструментов, санкций и устоявшихся судебных процедур. Как показывают отдельные свидетельства, подтверждения репутации в контексте судебного рассмотрения как факта права могло сопровождаться сознательным сокрытием, фальсифицированием и манипуляцией неудобными и позорными фактами биографии.

The concepts of estate honor which varied according to the social standing of the person strongly influenced the legal procedures in the criminal law of the Polish Crown of the 15th and 16th century. The higher value the noble honor held in the social and legal practice in comparison with that of the common people determined more trust with which noblemen were endowed in the administration of criminal justice. One of the consequences of such attitudes was a considerable degree of the social tolerance towards crimes committed by the members of the noble estate. To explore how the social distinction by honor operated in the legal practice I focused in particular on the evidence of the inter-estates encounters in the criminal trials.