Руйнація традиційного топонімічного простору: політика перейменувань в Україні в 1920–1950-х роках

Abstract

У статті розглянуто політику влади більшовиків щодо перейменування населених пунктів в Україні в роки тоталітаризму. Нові назви мали символічне значення, влада використовувала їх як своєрідний захисний символ. Як вважає автор цієї статті, політика мала легалізувати насильницьке захоплення чужих територій. Нові назви були створені поза етнічним полем української мови та не відповідали усталеним історичним принципам топонімії.

В статье рассматривается политика власти большевиков по переименованию населенных пунктов в Украине в годы тоталитаризма. Новые названия имели символическое значение и использовались властью как своеобразный защитный символ. Как считает автор этой статьи, политика должна была легализовать насильственный захват чужих территорий. Новые названия были созданы вне этнического поля украинского языка и не отвечали историческим принципам топонимии.

The article considers the policy of the Bolshevik power concerning the renaming of settlements in Ukraine during the years of totalitarianism. New names had a symbolic value, and the authorities used them as singular protective tokens. According to the author, this policy was intended for validating the forcible capture of foreign territories. New place names were established outside the ethnic field of the Ukrainian language and did not conform to instituted principles of historical toponymy.