Таємниця Чернігівського звіра

Abstract

Древній Чернігів приховує в собі багато таємниць. Одна із них – Чернігівський звір – елемент декору, орнамент, який був розміщений на капітелі Борисоглібського собору. Досі ведуться дискусії, що це за звір такий: чи потрапив він у місто випадково, чи несе особливий сенс для нас, і кого ж він таки зображав? Мета статті – дослідити походження та значення Чернігівського звіра, а також його зв’язок із ширшими культурними та релігійними традиціями того часу. Використані методи дослідження: іконографічний – для виявлення стилістичних особливостей зображень, історико-культурний – для контекстуалізації символіки в межах середньовічної східнослов’янської та іранської традицій, а також порівняльний метод для оцінки аналогічних образів в інших регіонах. Ці методи дозволяють ідентифікувати Чернігівського звіра як Семаргла, який функціонував у культовій практиці раннього Середньовіччя східних слов’ян, а також провести паралель з іранською релігійною традицією. Наукова новизна роботи полягає в детальному аналізі Чернігівського звіра як елемента давньослов’янського міфологічного комплексу та проведенні чіткої паралелі між зображенням з Борисоглібського собору та гербом держави Сасанидів. Дослідження робить внесок у розширення розуміння взаємодії східнослов’янської, іранської та інших кочових культур. Основні висновки дослідження: Чернігівський звір – це найвірогідніше зображення язичницького бога Семаргла, який є символом взаємодії різних культурних традицій та елементом впливу східної (іранської) культури на східних слов’ян. Його зображення на християнському храмі, імовірно, стало даниною минулим дохристиянським віруванням чернігівців та відповідає західній архітектурній традиції. Проте, міфічну істоту помістили на місцевий храм. Характер зв’язків дохристиянського Чернігова та держави Сасанидів, із гербу якої був змальований Чернігівський звір, по требує додаткових досліджень.Ancient Chernihiv hides many mysteries. One of them is the Chernihiv beast – a decorative element, an ornament, which was placed on the capitol of the Borisoglibsky cathedral. There are still debates about what kind of beast it is: whether it came to the city by chance, or whether it carries special meaning for us, and who it actually depicts? The purpose of the publication is to investigate origins and significance of the Chernihiv beast, as well as its connection to broader cultural and religious traditions of the time. The article uses the following research methods: iconographic method to identify the stylistic features of the images, historical-cultural method to contextualize the symbolism within the framework of medieval East Slavic and Iranian traditions, as well as a comparative method to assess similar images in other regions. These methods allow identifying the Chernihiv beast as Semargl, which functioned in the cultic practices of early medieval East Slavs, and drawing a parallel with the Iranian religious tradition. The scientific novelty of the work lies in the detailed analysis of the Chernihiv beast as an element of the ancient Slavic mythological complex and in establishing a clear parallel between the image from the Borisoglibsky cathedral and the coat of arms of the Sassanid empire. The work contributes to the expansion of the understanding of the interaction between East Slavic, Iranian, and other nomadic cultures. The main conclusions of the study are that the Chernihiv beast is most likely an image of the pagan god Semargl, who symbolizes the interaction of different cultural traditions and is an element of the influence of Eastern (Iranian) culture on the East Slavs. Its depiction on a Christian temple likely represents a tribute to the past beliefs of Chernihiv people and aligns with Western architectural tradition. However, the mythical creature was placed on a local temple. The nature of connections between pre-Christian Chernihiv and Sassanid state, from whose coat of arms the Chernihiv beast was modeled, requires further research.