Борисоглібський собор за дослідженнями та реставрацією Миколи Холостенка (та ще раз про «чернігівського звіра»)

Abstract

Мета публікації: проаналізувати дослідження та реставрацію видатної пам’ятки архітектури ХІІ ст. – Борисоглібського собору у 40–50-х рр. минулого століття, показати, наскільки аргументованим було відновлення храму у формах ХІІ ст. Методи дослідження: використання історико-хронологічного методу в поєднанні з аналітичним, порівняльним й узагальнювальним підходами. Наукова новизна: оприлюднені нові дані з історії дослідження та реставрації пам’ятки, які в результаті комплексного аналізу джерел дозволили зробити висновки, що під час дослідження храму були виявлені раніше невідомі просторово-конструктивні, оздоблювальні елементи та встановлені особливості будівельної техніки Борисоглібського собору ХІІ ст. Це дозволило отримати нові відомості не лише про його архітектурні форми та декор, але й установити, що собор був взірцем новаторського стилю, який склався під впливом романської архітектури й отримав значне розповсюдження на території Київської Русі. У той же час, вигляд Борисоглібського собору, особливо горішній, набутий після реконструкційно-реставраційних робіт за проєктом Миколи Холостенка, проведених не лише на основі архітектурно-археологічних досліджень, а й за аналогіями, є досить гіпотетичним, а отже, не може вважатися таким, що беззаперечно відповідає автентичному.

The purpose of the publication: to analyze the research and restoration of an outstanding architectural monument of the 12th c. of the Borysoglib cathedral in the 40s and 50s of the last century, to show that the reconstruction of the temple in the forms of the 12th c. was so well-argued. Research methods: the use of the historical-chronological method in combination with analytical, comparative and generalizing approaches. The scientific novelty: the publication presents new data on the history of research and restoration of the monument, which, as a result of a comprehensive analysis of sources, led to the conclusion that during the study of the church, previously unknown spatial, structural, and decorative elements were discovered and the features of the construction technique of the twelfth-century Borysoglib cathedral were established. At the same time, the appearance of the Borysoglib cathedral, especially the lofty one, acquired after the reconstruction and restoration works according to the project of Mykola Kholostenko, carried out not only on the basis of architectural and archaeological research, but also according to analogies and in the spirit of restoration practices that developed back in the Russian empire, is quite hypothetical and cannot be considered as unquestionably authentic.