“…Ти дав колючу гілочку тернову…” (з етюдів про фотографії з архіву Косачів)

Abstract

У зв’язку з невідомим фотопортретом Н.Гамбарашвілі в етюді йдеться про драматичний життєвий сюжет Лесі Українки, який донині залишається літературною легендою. Сюжет відбився в не розпізнаних досі “гронах” її поезій – нерозривних рукописних хронотопах.

In view of an unknown photographic portrait of N.Gambarashvili this essay explores a dramatic episode in Lesia Ukrayinka’s life, an episode which still remains a literary legend and was reflected in some yet unrecognized group of poems, which constitute an inseparable temporal and spatial unities in her manuscripts.